Щоб не забувати нову інформацію, спочатку точно визначте, для чого вона вам потрібна. І не нехтуйте спеціальними методами для міцного запам’ятовування.
Використовуйте отримані знання на практиці
Багато читати, тільки щоб бути начитаним, – це спосіб потішити своє самолюбство. Не намагайтеся запам’ятати інформацію просто для галочки. Застосовуйте отримані знання на практиці.
Знати і не робити – те ж саме, що не знати. Пітер Сейдж, підприємець, оратор, автор
Важливо знаходити інформацію саме тоді, коли вона вам потрібна: так вона запам’ятається набагато краще. Давайте розберемося, чому ж так відбувається.
Є два типи спогадів:
- спогади, які ми свідомо намагаємося зберегти;
- спогади, які формуються без зусиль з нашого боку в результаті якогось досвіду.
Спогади першого типу зберігаються в гіпокампі. Саме там відкладеться інформація про ім’я вашого нового сусіда, якщо ви будете про себе повторювати «Іван, Іван, Іван», щоб не забути, як його звуть.
Спогади другого типу (враження) зберігаються в новій корі головного мозку. Вони не стираються з пам’яті, тому що всі частини спогадів відкладаються в різних частинах кори. Наприклад, смак морозива, яке купила вам бабуся, коли ви разом ходили в кафе, зберігається в синапсах «смакової» зони, інтер’єр цього кафе – в зоні, чутливої до візуальних сигналів.
Чим більше синапсів задіяно в різних частинах мозку, тим легше нам викликати з пам’яті той чи інший спогад. Так що не намагайтеся забивати свій гіпокамп різними фактами.
Використовуйте знання на практиці, щоб перетворити отримані дані під враженням. Так ви точно запам’ятаєте прочитане.
Користуйтеся трюками для запам’ятовування
Коли у вас є вагома причина запам’ятати щось (наприклад, інформацію потрібно використовувати для роботи), процес запам’ятовування стане набагато легше. Джошуа Фоер в своїй книзі «Ейнштейн гуляє по Місяцю» описує ще чотири трюки, які допоможуть не забути прочитане.
1. Перерви
Бурмочучи «Іван, Іван, Іван» після знайомства з новим сусідом, ви все одно не допоможете собі запам’ятати його ім’я. Мозку для кращого запам’ятовування потрібні перерви.
Щоб запам’ятати нову інформацію, поставте собі нагадування повернутися до неї через пару днів після її надходження.
2. Незавершені дії
Мозок легше запам’ятовує незакінчені дії. Це називається ефектом Зейгарник.
Наприклад, якщо ви перервалися після чотирьох годин інтенсивних занять математикою, ваша підсвідомість продовжить обробляти останню задачу, на якій ви застрягли. Так що рішення може прийти до вас на наступний день, коли ви будете чистити зуби.
Виходить, від перерв подвійна користь: правильна частота надходження інформації допоможе краще запам’ятати, а мозок ще й автоматично нагадає вам в потрібний момент.
3. Розбивка інформації на блоки
Ряд цифр 1711200131121999 запам’ятати складно. Але якщо розбити його на дві дати – 17.11.2001 та 31.12.1999, – процес запам’ятовування відразу ж спроститься. Особливо якщо зв’язати ці дати з якимись подіями: наприклад, днем народження друга і Новим роком.
Цей спосіб підходить не тільки для запам’ятовування дат. Розбивайте будь які великі блоки інформації на дрібні, і пишіть в якийсь контекст.
4. Палац пам’яті
Ще можна запам’ятовувати інформацію за допомогою методу локи (він же «палац пам’яті», або «ментальна прогулянка»). Він заснований на візуалізації.
Подумки пройдіть добре знайомої вам дорогий і залишайте по шляху те, що хочете запам’ятати. Наприклад, уявіть, що ви вдома йдете по кімнатах і розкладає по різних місцях продукти зі списку покупок. Лук кладете в ящик для шкарпеток, хліб залишаєте на кухонному столі, а лимони ховаєте в шафу.
Коли прийдете в магазин, просто повторіть цей уявний шлях, «дістаючи» з пам’яті кожен предмет. Так ви нічого не забудете купити.
