Італійська журналістика другої половини XX століття Оріана Фаллачі була більше, ніж кореспондентом; вона була стихією. Оріана була партизанкою у дитинстві, військовим репортером на В’єтнамському фронті, знаменитим інтерв’юером, що змушувала тремтіти диктаторів, і, врешті, літературним затворником. Життя такої складної та суперечливої фігури неминуче вимагало офіційної біографії, і Крістіна Де Стефано взялася за це завдання з надзвичайною ретельністю.
Праця Де Стефано, перекладена українською мовою, є першим авторизованим портретом, що отримав доступ до особистих архівів, листів та свідчень найближчого оточення Фаллачі. Цей доступ став справжнім дарунком для читача, який прагне зрозуміти не лише «Ла Фаллачі» — публічний, різкий та незламний бренд, — але й Оріану, яка ховалася за стінами свого тосканського маєтку.
У тіні легенди
Де Стефано вирішила не просто переказати факти, а й осягнути внутрішній імпульс, що керував Фаллачі. Біографиня майстерно використовує хронологічний підхід, простежуючи еволюцію флорентійської дівчинки, дочки теслі, яка приєдналася до руху Опору, у найбільш затребуваного та небезпечного інтерв’юера у світі. Книга жваво описує її перехід від репортажів про голлівудських зірок до прямої конфронтації з найвпливовішими політичними фігурами епохи.
Стиль оповіді часто динамічний та прямий, що, можливо, є намаганням наслідувати її саму, але іноді це може створювати враження, що авторка більше відстежує життя своєї героїні, ніж аналізує його. Проте, Де Стефано заслуговує похвали за те, що змогла зібрати воєдино цей калейдоскоп публічних тріумфів і не менш драматичних приватних катастроф.
Мистецтво конфронтації
Найбільш захоплюючі розділи книги, безперечно, присвячені професійній діяльності Фаллачі. Саме вона винайшла жанр, де репортер не просто фіксує відповіді, а стає повноправним співрозмовником, чия присутність, запитання та навіть вираз обличчя формують сюжет. Де Стефано детально описує, як Фаллачі отримувала свої «скальпи»: Генрі Кіссінджера, який назвав інтерв’ю з нею «найбільш катастрофічною розмовою в житті»; Муаммара Каддафі; аятолу Хомейні, якому вона зірвала з голови чадру, назвавши його «дурною, середньовічною ганчіркою».
Книга розкриває робочий процес Фаллачі: її одержимість підготовкою, її здатність трансформувати інтерв’ю на «справжню історію з персонажами, конфліктом і, головне, інтригою». Це переконливий доказ того, що журналістика для неї була не просто роботою, а справжнім театром бойових дій.
Нерозкрита суперечність
Де Стефано не ухиляється від обговорення глибоких особистих суперечностей Фаллачі. Вона була яскравою феміністкою, яка, проте, могла стати повністю підпорядкованою чоловікам у своєму житті, зокрема грецькому поету та борцю опору Александросу Панагулісу, чия трагічна смерть стала поворотним моментом у її житті.
Біографиня також обережно, але чітко проводить читача через пізні роки Фаллачі, коли її журналістський запал трансформувався у радикальні антиісламські діатриби після 11 вересня. Це, мабуть, найделікатніша частина роботи, оскільки авторці доводиться балансувати між вихвалянням ранньої, сміливої Фаллачі та поясненням її пізньої, більш інтолерантної позиції. Де Стефано намагається помістити цю еволюцію в контекст її постійного страху перед авторитаризмом, незалежно від його походження, хоча деякі критики можуть зауважити, що біографія занадто м’яко обходить гострі кути, які сама Фаллачі ніколи б не оминула.
Цю книгу можна придбати на сайті «Видавництво Анетти Антоненко»: https://anetta-publishers.com/books/276
«Оріана Фаллачі. Життя і творчість» біографія, яка, перш за все, захоплює. Завдяки доступу до нових джерел, Де Стефано вдалося заповнити важливі біографічні прогалини та створити цілісний портрет жінки, чия інтенсивність була як її найбільшою зброєю, так і її найбільшим прокляттям.
Хоча, можливо, майбутнє вимагатиме ще більш глибокого та критичного аналізу її творчості, особливо пізньої, наразі ця книга є чудовим і, безумовно, необхідним введенням у життя постаті, яка змінила уявлення про те, якою може бути журналістика. Оріана Фаллачі — це історія про мужність, амбіції та непереборну італійську chutzpah. І навіть якщо сам портрет іноді здається дещо поспішним, його об’єкт — ніколи не нудний.
Крістіна Де Стефано — народилася 24 квітня 1967 року в Павії, Італія. Починала кар’єру як журналістка в італійському виданні Elle, де й досі співпрацює.
Живе і працює у Парижі разом із чоловіком та двома дітьми—літературна скаутка для італійського агентства, що працює на ринки Франції, Італії, Іспанії та Німеччини .
