Рояль має вагу, форму та деревину. Але він також має голос, пам’ять і, як стверджує Рамон Женер у своєму романі «Історія одного рояля: 31887», — душу, здатну нести тягар цілого століття людської історії. Як диригент, який бере в руки не лише паличку, а й музичну партитуру, Женер — відомий каталонський оперний співак та популяризатор музики — береться за історію фортепіано Grotrian-Steinweg з серійним номером 31887 і перетворює її на витончений, емоційно насичений роман.
Книга, відзначена престижною премією Ramon Llull Prize, починається як приватне розслідування: покупець з Барселони, виявивши всередині інструменту викарбувані імена його попередніх власників, вирішує розгадати їхні долі. Цей квест перетворюється на елегійну мандрівку епохальними трансформаціями Європи XX століття, де рояль стає не просто декорацією, а мовчазним, але проникливим свідком.
Гармонія долі та трагедії
Сюжетна арка рояля, наче увертюра, починається у вихорі Першої світової війни. У Магдебурзі (1915 рік) бідна вдова витрачає останні заощадження на цей інструмент для свого геніального сина Йоганнеса, який перебуває на фронті. Це перший з багатьох незіграних концертів, символ втрачених надій. Парадоксально, але першим, хто торкнеться клавіш, стає не син-музикант, а ворог — полонений англійський офіцер. Цей момент одразу задає головну тему роману: музика як універсальна мова, здатна долати лінії фронту, ворожнечу та ідеологічні розбіжності.
Протягом наступних десятиліть інструмент мандрує світом, відвідуючи не лише салони, а й зони конфліктів, стаючи прихистком для анонімних життів. Женер майстерно вплітає історії неможливого кохання, розбитих сердець та стійкої дружби у велике полотно історії. Це роман, який наголошує, що величні історичні події — війни, революції — складаються з мільйонів невеликих, особистих трагедій і тріумфів, які найкраще відображені у звучанні однієї мелодії.
Голос рояля як літературний прийом
Як і можна було очікувати від автора, чия кар’єра тісно пов’язана з оперою, проза Женера вирізняється винятковим почуттям ритму та структури. Оповідь ведеться «під майстерним диригуванням», де кожна глава — це, по суті, нова дія чи арія, присвячена окремій долі та епосі.
Рояль № 31887 виступає як потужний літературний прийом, нагадуючи об’єктив камери чи естафетну паличку, що передає історію з рук в руки. Це не просто опис музичної спадщини, а глибоке дослідження того, як об’єкти можуть акумулювати емоційний досвід людства. Стиль Женера, який критики справедливо називають «красиво написаним» та «культурно насиченим», поєднує ерудицію музикознавця з теплотою чуйного оповідача. Він не просто розповідає, він закохує в поезію та зваблює навіть найзатятіших скептиків, показуючи, що література, як і музика, може бути формою порятунку.
Цю книгу можна придбати на сайті «Видавництво Анетти Антоненко»: https://anetta-publishers.com/books/280
«Історія одного рояля: 31887» — пацифістський маніфест, що використовує музику як свій головний аргумент. Роман Рамона Женера є глибоко емоційним, але не сентиментальним. Він пропонує читачеві відчути століття не через сухі дати, а через вібрації струн — від лункості військових барабанів до тихого шепоту кохання.
Це значний твір сучасної каталонської літератури, який заслуговує на місце поряд із книгами, що осмислюють спадщину XX століття через призму особистої пам’яті. Якщо музика має здатність нас врятувати, то, як продемонстрував Женер, література, що співає музикою, може це зробити з не меншою силою. Це скарб, чудове читання, яке ще довго резонуватиме у свідомості читача.
Рамон Женер — каталонський письменник, телеведучий і музикознавець, знаний своєю пристрастю до популяризації класичної музики та мистецтва. Народився в Барселоні, здобув освіту як піаніст та оперний співак, згодом присвятив себе просвітницькій діяльності.
