Сьогодні слово «лібералізм» перетворилося на політичний снаряд, яким ворогуючі табори обмінюються з окопів культурних війн. Для одних це синонім індивідуальної вседозволеності, для інших — виправдання нічим не обмеженого ринку. Проте професорка інтелектуальної історії CUNY Гелена Розенблатт у своїй амбітній праці «Втрачена історія лібералізму» пропонує нам зупинитися і переглянути словники. Вона стверджує: те, що ми сьогодні називаємо лібералізмом, є лише блідою та дещо викривленою тінню того морального й громадянського проєкту, яким він був від початку.
Етимологія як поле битви
Розенблатт розпочинає своє дослідження не з теорій Джона Локка — якого, до речі, вона позбавляє титулу «батька лібералізму», — а з самої семантики. Протягом століть поняття liberalitas означало щедрість, шляхетність та відданість загальному благу. Бути лібералом означало бути вільним громадянином, який відчуває відповідальність перед суспільством.
Авторка майстерно демонструє, як у XIX столітті слово перекочувало з царини особистих чеснот у простір великої політики. Це не був англосаксонський винахід; справжня драма розгорталася у Франції післяреволюційної доби. Саме там, у спробах приборкати хаос і деспотизм, такі мислителі як Бенжамен Констан та мадам де Сталь почали формувати лібералізм як засіб захисту гідності людини через зміцнення державних інституцій, а не лише через боротьбу з ними.
Французьке коріння та моральний імператив
Одним із найбільш провокаційних аспектів книги є децентралізація британського впливу. Розенблатт переконливо доводить, що лібералізм ніколи не був суто індивідуалістичним вченням про «права». Навпаки, він був глибоко релігійним (хоча й антиклерикальним) і етичним проєктом. Ліберали XIX століття вірили, що держава має сприяти моральному вдосконаленню громадян.
Книга розкриває парадокс: ранні ліберали не боялися сильної держави, якщо вона служила інтересам суспільства. Вони виступали за освіту, соціальну підтримку та релігійну толерантність. Для них свобода була не можливістю робити що заманеться, а здатністю бути автономною, морально відповідальною особистістю.
Тінь Холодної війни
Найцікавіша частина праці Розенблатт присвячена тому, як саме ми «загубили» цю історію. Переломним моментом стала середина XX століття. У протистоянні з тоталітарними режимами — нацизмом та сталінізмом — лібералізм зазнав вимушеної мутації.
З метою захисту від державного свавілля, мислителі на кшталт Ісаї Берліна та Фрідріха Гаєка переосмислили лібералізм як суто «негативну свободу» — відсутність перешкод для індивіда. Зі змісту поняття вивітрився обов’язок перед громадою, а на зміну йому прийшов культ особистого вибору та ринкової доцільності. Розенблатт не просто констатує цей факт, вона оплакує цю втрату, вбачаючи в ній причину сучасної крихкості демократичних інститутів.
Реконструкція сенсів
Стиль Розенблатт — це поєднання академічної прискіпливості та публіцистичної пристрасті. Вона оперує величезним масивом джерел — від проповідей до політичних памфлетів, — але при цьому не дає читачеві загрузнути в деталях. Її мета — не просто написати хроніку, а повернути лібералізму його втрачене «серце».
Дехто може закинути авторці зайвий ідеалізм або спробу надмірно «соціалізувати» ліберальну ідею. Проте в епоху глибокої соціальної атомізації та популізму її заклик згадати про «загальне благо» звучить не як архаїзм, а як необхідна умова виживання.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Lobster»: https://www.lobster.net.ua/zagublena_istoriya_liberalizmu/
Перед нами ґрунтовне дослідження, яке змушує визнати: ми часто оперуємо поняттями, справжнього значення яких більше не розуміємо. Робота Розенблатт повертає змістовність політичному дискурсу, нагадуючи, що демократія нездатна вижити без морального фундаменту, а свобода невіддільна від громадянської відповідальності. Ця праця допомагає осягнути витоки сучасних криз та пропонує надійний орієнтир для тих, хто шукає шляхи відновлення стійкого суспільного ладу.
Гелена Розенблатт — американська історикиня, професорка Graduate Center Міського університету Нью-Йорка. Її наукові дослідження зосереджені на історії політичної думки та лібералізму. Серед її найвідоміших праць — Liberal Values: Benjamin Constant and the Politics of Religion та Thinking with Rousseau: From Machiavelli to Schmitt. Мешкає в Нью-Йорку.
