Для більшості людей ранок починається зі звичайних гігієнічних процедур, накшталт чищення зубів, прийом душу і т.д. Далі за планом йде перегляд телевізора, останніх новин, хоча останнім часом все більше і більше мешканців, причому не тільки нашої країни, ігнорують перегляд телевізора. Останні новини, цікаву інформацію, новини від друзів, вони дізнаються зі світової мережі Інтернет.
Саме в один з таких чудових ранків багато користувачів мережі побачили на сторінках видання “Українська правда” статтю про те, що Німеччина виявила бажання передати українській стороні електрички, які були вже у вжитку. З матеріалу журналістів стає зрозумілим, що українські залізничники будуть мати доволі хороший рухомий склад. При цьому журналісти завуважили, что електрички з Німеччини по своїй якості нічим не поступаються українським аналогам, а за деякими характеристиками закордонні транспортні залізничні засоби навіть кращі. Особливо кращі за ті, які вже не один десяток років їздять залізничними коліями по українській землі.
І дійсно, старі машини ремонтують, проводять модернізацію, але в наших потягах як і раніше відсутні кондиціонери, доволі великі проблеми з туалетами, під великим питанням якість матеріалів. Багато експертів з цього приводу висловили свої думки та зауваження. Правда більшість зійшлись на думці про те, що в разі реалізації даного проекту, українським залізничникам вийде тимчасово залатати певні проблеми, хоча треба розуміти про те, що це тимчасова міра.
Серед різноманітних експертів також свою думку висловив Костянтин Єфименко, який теж вважає, що вживані німецькі потяги це не вирішення проблеми, хоча може на певний час допомогти українським залізничникам подолати важкий період.
Взагалі потрібно розуміти, що у пирміських перевезень є одна велика проблема, вона одна, але дуже важлива – повна відсутність грошових коштів. Статистика говорить про те, що кожен рік приміськими потягами перевозиться 330 мільйонів пасажирів. Причему з цієї великої кількості пасажирів лише 60 мільйонів в повній мірі оплачують свій проїзд, а ось 270 мільйонів відносяться до іншої категорії громадян – пільговиків. Частина з цієї армії пасажирів не платять за проїзд зовсім, а частина оплачують частину проїду, користуючись своїми пільгами.
Наслідском такої ситуації є рухомий склад застарілий морально та технічно. А ось вирішити проблему можна, причому доволі швидко – зробити процедуру придбання квитка зручною для пасажирів, а ще потрібно робити контроль оплати проїзду, встановити турнікети. Велика кількість експертів сходиться на тому, в нашій країні занадто велика кількість пільговиків і їх потібно зменшувати, адже 28 пільгових категоріїй для України це доволі велика кількість.
Також можна брати європейський досвід, де перевезення за маршрутами на автобусі не має дозволів паралельно до руху приміських електричних поїздів.
Крім цього, важливо для України самостійно займатись виробництвом свого власного рухомого складу, адже локалізація виробництва електричного залізничного транспорту в Україні є ефективним та перспективним ділом. Тим більше, що велика кількість всесвітньо-відомих компаній проявляли інтерес до виробництва в Україні різноманітних варіантів рухомого складу. Серед таких компаній варто відмітити такі бренди як Hyundai, Shkoda. Наприклад, південнокорейска компанія мала велике бажання на базі Дружківського Машинобудівного заводу збудувати з нуля цілий завод, інвестувавши в це власні кошти. Але далі розмов про наміри справи не пішли, причому більше вини в цьому лежить не на зарубіжних компаніях, а на місцевих бюрократах.
