Від всіх відчуттів є якась користь. Психолог Санді Манн вирішила вивчити, для чого нам нудьга.
Санді Манн – психолог, автор книги «Взлом психології».
Це стимулює творче мислення
Манн провела такий експеримент. Групі учасників дали дуже нудне завдання: протягом 20 хвилин їм потрібно було вручну переписувати номери з телефонної книги. Потім їх попросили придумати якомога більше способів використання пластикових стаканчиків. Учасники запропонували не особливо оригінальні ідеї: квіткові горщики і посуд для «пасок» з піску.
У наступному експерименті учасникам дали ще більш нудне завдання. Замість переписування телефонних номерів, потрібно було зачитувати їх вголос.
Для більшості учасників це заняття було нудним (тим, кому це сподобалося, виключили з дослідження). Зате після цього завдання учасники видавали більш оригінальні способи використання пластикових стаканчиків: сережки, телефони, музичні інструменти і навіть бюстгальтер як у Мадонни.
Цими двома експериментами Манн підтвердила: люди, яким нудно, мислять більш креативно.
Коли нам нудно, ми відволікаємося, починаємо витати в хмарах. Це стимулює творче мислення, допомагає помічати нові зв’язки.
Коли ми так відволікаємося, мозок не відключається. У ньому активується так звана мережа пасивного режиму роботи. Цей термін описує мозок в розслабленому стані, коли ми не зосереджені на зовнішньої задачі з конкретною метою.
Області мозку, що входять в мережу пасивного режиму роботи, – скронева частка, префронтальна кора і кора задньої частини поясної звивини – не активні, коли ми зайняті справами, що потребують концентрації уваги. Але вони задіяні в автобіографічній пам’яті (нашому особистому архіві життєвих подій), розумінні чужої свідомості (здатності представляти, що інші думають і відчувають) та осмисленні самого себе.
Це допомагає поглянути на все з іншого боку
Коли ми відволікаємося від зовнішнього світу і йдемо в себе, ми занурюємося в спогади, уявляємо майбутнє, розбираємо свої розмови з людьми, думаємо про себе. В цьому і є різниця між пасивним режимом роботи і іншими формами мислення. Замість того щоб сприймати і структурувати зовнішні події, ми робимо те ж саме з внутрішніми подіями. Це дає можливість обміркувати і краще зрозуміти те, що відбувається.
Уявіть, наприклад, сварку. В процесі нам складно поглянути на речі з точки зору іншої людини. Злість і адреналін, а також фізична та емоційна присутність співрозмовника заважають нам вдумливо підійти до ситуації. Зате потім, коли ми приймаємо душ або їдемо в машині і подумки відтворюємо сварку, мозок вже ніщо не відволікає. Ми починаємо думати не тільки про те, що могли б сказати, але і про те, що думала інша людина, що нею рухало.
Витання в хмарах, на яке мозок перемикається від нудьги, особливо важливо для такого виду, як наш, що будує своє життя на соціальних взаєминах. Тому небезпечно кожну хвилину дня заповнювати завданнями: перевіряти пошту, писати пости в соцмережах, складати черговий список справ. Іноді потрібно просто поскучати і політати в хмарах. Адже нудьга – це ключ до творчого мислення.
