Вчені з Університету Ювяскюля, Фінляндія, вирішили перевірити, які види вправ найбільш ефективні для стимулювання роботи мозку. Для цього вони провели серію дослідів на щурах, яких змусили виконувати рухи, приблизно відповідні бігу, силові тренування і високоінтенсивні інтервальні тренуванням.
Для цього дослідження була відібрана група щурів з приблизно однаковими фізичними характеристиками. Всім тваринам вчені ввели спеціальну речовину, за допомогою якої можна було б легко підрахувати нові клітини мозку в кінці експерименту. Після цього гризунів розділили на чотири групи.
Перша з них була контрольною і вела малорухливий спосіб життя. Щури з другої групи кожен день бігали (крутили колесо). Представники третьої групи з прикріпленими до них невеликими обтяженнями долали різні перешкоди. І нарешті, четверта група займалася інтервальними тренуваннями. Для цього тварин поміщали на спеціальну бігову доріжку, яка крутилася то дуже швидко, то повільно.
Ці досліди тривали протягом семи тижнів, після чого вчені під мікроскопом досліджували тканини головного мозку щурів, щоб оцінити які відбулися за цей час зміни.
В цілому результати підтвердили тезу про те, що будь-яка фізична активність збільшує обсяг мозку і в значній мірі запобігає віковим змінам. У всіх тварин зі спортивних груп виявилося більше нових нейронів, ніж у їхніх побратимів з контрольної групи. Однак порівняння показників груп, що займалися різними «видами спорту», дозволило виявити щось цікаве.
Найбільше число нових нервових клітин було виявлено у тих щурів, які бігали. При цьому чим довша була дистанція, тим краще виглядав мозок. На другому місці зі значним відставанням виявилися гризуни після інтервальних тренувань. А найгірші результати показали ті, що тренувалися з обтяженнями. Незважаючи на те, що в кінці експерименту вони стали значно сильніше, їх мозок практично не відрізнявся від мозку щурів з контрольної групи.
Очевидно, що пацюки не люди. Але результати цих дослідів дозволяють зробити припущення про те, що різні види фізичних навантажень по-різному впливають і на мозок людини. Міріам Нокіа, керівник дослідження, припустила, що «тривалі аеробні навантаження, швидше за все, є найбільш корисними для здоров’я мозку не тільки тварин, а й людей».
Поки що вчені вважають, що під час забігів на великі дистанції відбувається стимулювання нейрогенеза завдяки викиду спеціальної речовини, відомої також як нейротрофічний фактор мозку (BDNF). Для точного пояснення даного явища намічений ряд додаткових експериментів, в ході яких буде досліджено вплив на мозок і інших видів спорту.
