Хоча 2020 рік запам’ятався нам цілою низкою жахливих подій, включаючи пандемію коронавіруса, лісові пожежі в Австралії, екологічну катастрофу на Камчатці і військові дії в Нагірному Карабасі. Але історик Майкл Маккормік вважає, що в 536 році нашої ери життя було ще страшніше і небезпечніше – навіть у порівнянні з епідемією чуми 1349 року або пандемією іспанського грипу в 1918-му, яка забрала життя, за різними оцінками, від 50 до 100 млн осіб.
У 536 році піднявся попелястий туман, який позбавив людей сонячного світла на цілі 18 місяців: температура знизилася, посіви загинули, люди страждали від голоду і холоду. Як писав історик Прокопій Кесарійський, це виглядало, як нескінченне сонячне затемнення – при цьому війни і хвороби не думали зупинятися.
Подібні заяви вважали вигадкою аж до 1990-х років, коли вчені вивчили кільця на деревах в Ірландії і виявили аномалію, яка сталася приблизно в 536 році. Середня річна температура в Європі і Азії знизилася на 20-25°С, китайські письменники навіть згадували літні снігопади.
Найбільш імовірною причиною так званого пізньоантичного малого льодовикового періоду вважають виверження декількох великих вулканів в тропіках, але також розглядається і теорія зіткнення з великим метеоритом.
Холод і голод привів до застою економіки в Європі, а в 541 році ситуацію погіршив спалах бубонної чуми. Хвороба знищила, за різними оцінками, від третини до половини населення Візантійської імперії. Малий льодовиковий період, запущений похолоданням в 536 році, тривав аж до 660-х років нашої ери. Безумовно, не найприємніший час для життя.
