Зараз саме час засісти за книги. Але попередньо варто визначитися, яким чином готуватися до іспитів: самостійно, з допомогою шкільних викладачів, репетиторів або ж на спеціалізованих курсах.

Учитель вчителю різниться

Ті, хто готовий залучити до підготовки до зовнішнього оцінювання викладачів, на сьогоднішній день можуть вибирати з декількох варіантів.

Шкільний вчитель. Найпростіший з них – допомога шкільних вчителів. У багатьох школах вже почали функціонувати факультативи, на яких викладач профільного предмета займається зі старшокласниками за тестовими завданнями минулих років. Головний акцент робиться на «розборі польотів» – учень з учителем аналізують допущені в роботі помилки. Крім того, йде повторення всього пройденого раніше матеріалу. Офіційно такі заняття є безкоштовними, проте в деяких школах, за інформацією учнів і їх батьків, за додаткові заняття доведеться заплатити. При такій схемі якість підготовки залежить від рівня вчителя. Якщо ви впевнені в його компетентності, готуватися «при школі» однозначно варто. Але щоб поглянути на предмет під новим кутом, варто спробувати позайматися і з іншим викладачем, який, володіє власними методиками викладу матеріалу, напевно, зможе доповнити вже сформовану у старшокласника базу знань. Крім того, він зможе об’єктивно оцінити ваш рівень, побачити якісь нові слабкі сторони.

Приватний репетитор. Тим, хто цінує індивідуальний підхід, як «нового наставника» можна порекомендувати приватного репетитора. На сьогоднішній день знайти такого з будь-якого предмету не проблема. Але широкий вибір таїть в собі масу небезпек: ви ризикуєте отримати, м’яко кажучи, слабкого вчителя, багато в чому поступається вашому шкільного викладачеві, та ще й платити за це гроші. Щоб цього не сталося, краще вибирати репетитора за рекомендацією. Якщо такої можливості немає, уточніть його послужний список, з’ясувавши основне місце роботи викладача (краще якщо він – штатний співробітник вузу або школи, а не викладач, скажімо, курсів іноземної мови, в такому випадку він може не знати шкільної програми), його досвід в підготовці до тестування і результативність його підопічних. У будь-якому випадку, перш ніж оплачувати суму за кілька занять, проведіть пробне.

Тестуючись самостійно

Самостійна підготовка цілком по плечу старшокласникам. Тести містять шкільний матеріал, і, щоб успішно їх здати, потрібно просто добре повторити пройдене. Щоб претендувати на високі бали – 170-180 і більше, бажано все-таки знати більше, ніж передбачає шкільна програма. При цьому потрібно враховувати особливості завдань по кожній конкретній дисципліні, а також відстежувати можливі зміни, які щорічно вносяться в тести Українським центром оцінювання якості освіти.

Також буде цікаво:   Чого мене навчила аспірантура. Поради тим, хто задумується про вступ

Українська мова і література. Викладачі звертають увагу на той факт, що тести з української мови та літератури з кожним роком стають все менш «теоретичними» і вимагають не тільки знання граматики, а й демонстрації творчих філологічних здібностей.

Математика. Тести з математики базуються виключно на шкільній програмі, завдання в них більш складні, ніж в підручнику. Їх мета – перевірити загальний рівень математичної культури учня. Щоб підготуватися до цього випробування, варто не тільки повторювати пройдений раніше матеріал, а й тренуватися за тестовими збірникам минулих років.

Англійська. Тим, хто планує проходити тестування з іноземної мови, потрібно активно вчити нову лексику і багато читати, підвищуючи таким чином свій словниковий запас. Справа в тому, що окремі тестові завдання присвячені зокрема так званому пошуковому читанню, коли учневі пропонується розставити абзаци в правильному порядку, знайти в тексті відповіді на поставлені питання та ін.

Стати «курсантами» ВНЗ і навчальнх центрів

До тестування можна підготуватися і на спеціалізованих курсах. Їх пропонують як вузи, так і навчальні центри.

Підготовчі курси при вузах. Перші пристосували під це цілі свої традиційні підготовчі курси. Більшість інститутів пропонують 5-6-місячні курси.

Проходити підготовку можна по одному або декільком тестовим предметів. Крім плати за курс, можливі ще й додаткові витрати на покупку підручників, тестових зошитів. Крім того, абітурієнти виконують контрольні роботи у вигляді тестів, а в кінці навчання проводять пробне тестування, що має допомогти їм адаптуватися до іспитів.

Курси в навчальних центрах. Групи не перевищують 7-10 чоловік, а з учнями працюють в індивідуальному режимі (аж до повторного викладу матеріалу з-за пропуску групових занять). Втім, питання про ефективність підготовки залишається відкритим.

Вибираючи навчальний центр, зверніть увагу на склад вчителів.

 

Автор: Наталія Яворська