Сам я з невеличкого селища в якому проживає 7000 чоловік. Селище називається Сосниця, я розумію що його назва для більшості з вас не відома, але коли я скажу Олександр Петрович Довженко, то для більшості з вас це ім’я відоме. Саме тут народився і виріс відомий кінорежисер. Селище знаходиться за сотні км. від військових дій, тому як і більшість українців я дізнавався про жахливі події з екрану телевізора.
ЩО МЕНЕ ПІДШТОВХНУЛО СТВОРИТИ ПРОЕКТ?
Прапор країни це символ самостійності, незалежності, єдності громадян. Ідея з’явилась коли на долю України випали тяжкі часи: анексія Криму, військовий конфлікт на Донбасі. Коли люди виходили на вулиці з патріотичними гаслами, тисячі громадян одночасно викрикували: «Україна єдина», коли на площах міста розгортували величезні Прапори, підписували Прапори патріотичними гаслами, словами подяки воїнам АТО, це все мене підштовхнуло створити Прапор до якого всі українці матимуть доступ постійно і не важливо де українець знаходиться в Україні, Італії, Канаді чи в будь-якій іншому куточку світу. Прапор Ураїни в інтернеті, де кожен бажаючий матиме можливість підписати Прапор, висловивши свої патріотичні думки, мрії, емоції, надії, слова подяки воїнам АТО, привітання коханим та близьким за допомогою повідомлення. Ці повідомлення зможуть прочитати не тільки друзі та знайомі, а й майбутні покоління українців.
ЩО ЯВЛЯЄ СОБОЮ ІНТЕРНЕТ-ПРАПОР?
Це ПЕРШИЙ ІНТЕРНЕТ-ПРАПОР УКРАЇНИ. Він складається із 10000 комірок. Кожна комірка – це місце, де ви можете написати своє повідомлення, розміром до 300 символів, яке прочитають мільйони громадян. Для тих хто хоче підписати Прапор повинні:
1) На вкладці «ПІДПИСАТИ ПРАПОР» ввести текст повідомлення та натиснути «надіслати». У разі схвалення тексту, протягом 6 годин адміністрація сайту зв’яжеться з користувачем за допомогою вказаної електронної адреси.
2) Підтвердженням того, що користувач дійсно бажає, щоб запропонований вами текст опублікували – є добровільний благодійний внесок на суму від 50 гривень. У повідомленні коричтувач надсилаєте фото чека. Реквізити рахунку будуть надіслані в зустрічному листі адміністрацією сайту у разі погодження тексту.
КУДИ БУДУТЬ ВИТРАЧЕНІ ЗІБРАНІ КОШТИ?
Частина зібраних коштів буде передана в благодійний фонд АРМІЯ SOS, для закупівлі ПЛАНШЕТІВ та комплектуючих для ПБЛА, а частина – для нового проекту.
ЧОМУ САМЕ АРМІЯ SOS, ЩО ЗА НОВИЙ ПРОЕКТ?
Частину коштів яких це 150000 грн. хочу віддати на потреби української армії. Спостерігав за декількома благодійними організаціями, у разі зібрання коштів кому їх можна передати і щоб бути впевненим що кожна витрачена копійка піде для допомоги армії. Зупинився на благодійному фонді АРМІЯ SOS. Давно за ними спостерігав, вивчав їх звіти, читав, дивився репортажі ЗМІ про діяльність фонду- найбільше викликають довіру. Тому вирішив поїхати в їх офіс в м. Києві. Що відразу кинулось в очі в офісі це український Прапор на якому було багато підписів, який прямо висів на стіні. Познайомився з Тропіновим Ярославом (https://www.facebook.com/yaroslaffdm) зав’язалась розмова. Неймовіра Людина! Якими б словами я охарактеризував його? Впевнений, відкритий, сильний духом. Я розповів про проект і те що хотів би віддати частину коштів на технологічні засоби які необхідні для української Армії. Зупинились на проект Планшет (програма МАПА на планшети для військових ЗСУ та інших підрозділів) та проект Радіоелектронна розвідка РЕР (постачання антен та антенно-фідерного господарства та інших приладів для підрозділів радіоелектронної розвідки ЗСУ).
В мене є блокнот в який я записую ідеї, їх назбиралось близько 140 шт. На мою думку найбільш реальними є 3шт з найменшими затратами на реалізацію. Всі ідеї це інтернет-проекти. Одну з них я вже почав реалізовувати- інтернет-прапор, ще повинен дві. Але як кажуть все крок за кроком. Я народився і виріст у маленькому містечку де багато проблем і де мало державних коштів для їх вирішення. Тому мій головний і кінцевий інтернет-проект направлений на вирішення проблем які є у кожному місті, селі, селищі.
ЧОМУ ПРОЕКТ НЕ ВДАЛОСЬ ЗАПУСТИТИ В 2014 РОЦІ?
Щоб реалізувати проект поїхав в Чернігів побував у 3х вебстудіях, розповів про проект, ціни за роботу кусались. Залишилась одна єдина зустріч з програмістом Миколою. Микола запропонував адекватну ціну. Домовились про наступну зустріч. Приїхав я в Сосницю розповів другу про проект, запропонував витрати по полам, тай в двох легше тягти проект. Він погодився. У мене щастя не було меж. Проходить доба і він каже: «я напевно пас» Все те щастя де і ділось. Адже чіткого розуміння що, за чим, як робити проект не було, як його просувати, як реалізувати. Одна голова добре, а дві краще, тай фінансове навантаження все на мене лягло. Ну що ж думаю, в ході діла розберусь, людина народжується не вміє не ходити не розмовляти, а в процесі роблячи помилки вчиться, от і я так. Через декілька неділь проект був готовий, домовились про зустріч. Я взяв решту грошей приїхав в Чернігів, налаштований позитивно, думаю внесу певні побажання, щось там змінимо доробимо з сайтом і все буде добре. Я в Чернігові до зустрічі залишається 3 години і я дізнаюсь одну дуже не приємну новину пов’язану з близькою мені людиною. І за три години до зустрічі я приймаю рішення відкласти проект на не визначений термін. Що це за не приємна новина я не можу розповісти- бо це дуже особисте.
На дворі вже настав 2017 рік, а я так і не реалізував проект і я зрозумів що якщо в 2017 році не візьмусь за нього, то не реалізую ніколи.
РЕАЛІЗАЦІ ПРОЕКТУ В 2017.
В 2017 я все ж таки вирішив довести почате до кінця. Як же було багато сумнівів що нічого не вийде: втратив контакти програміст, чи залишився в нього цей проект, чи захоче він за нього взятись знову, яку суму скаже (адже долар скаконув як). Візуально пам’ятав як виглядає його сайт, давай шукати в інтернеті, шукав, шукав – знайшов. Ну думаю буду телефонувати. Телефоную кажу: « Я такий то такий-то, колись звертався до вас з таким-то проектом, ви мене пам’ятаєте?»
Програміст: «Так, пам’ятаю ви той хто не платить за роботу» – ну думаю на цьому і все закінчилось. Хвилин 10 розмовляли, переконував що б він знову взявся за проект і що цього разу все оплатиться повністю, а той аванс який я заплатив тоді, то компенсація. Він сказав що подумає, знайде проект, подивиться що з ним і вийде на зв’язок днів через 4-5. Микола виявився класною людиною, всі мої побажання що до проекту розумів з півслова, до того ж ціну за проект залишив майже ту саму як на 2014р.
ЯК РОЗМОВА З ДІВЧИНОЮ ЗМІНИЛА РОЗУМІННЯ ПРОЕКТУ.
Одного вечора прогулюючись парком вирішив показати сайт знайомій на смартфоні (так я прекрасно розумію, що вид сайту на смартфоні бажає кращого, найкраще використовувати браузер ХРОМ). Поюзавши деякий час вона мало зрозуміла про суть проекту, запропонував їй перейти на вкладку «Про проект» і все там прочитати. Вона так і зробила. А потім і каже: «Знаєш, Руслан, люди не дуже люблять читати, от як би було відео ролик і в ньому описання проекту». І мене ніби перемкнуло, я зрозумів, те що так зрозуміло для мене: суть проекту і як їм користуватись, не завжди зрозуміло для інших. Я вирішую зробити відео інструкцію про проект. Звертаюсь близько до 10 студій які займаються відеороликами. Пропоную співпрацю: вони мені безкоштовно відеоролик, я їх розміщую в «Друзі проекту» плюс в кінці відеоролика яка студія його зробила, цей відеоролик побачать сотні тисяч українців і відповідно для них це реклама. Погодились 3 студії, але перевагу надав тій яка відповіла найпершою. Щоб ви розуміли 1 хв відеоролика з професійним диктором коштує від 350 доларів і вище. Домовились з студією про співпрацю. Відеоролик мені зробили повністю безкоштовно, я тільки оплатив послуги диктора. Порада тим хто починає свої проекти, пропонуйте людям співпрацю, не бійтесь! Порада тим кому надійде пропозиція співпраці- якщо ви згодні співпрацювати, то надсилайте повідомлення згоди швидко, бо можете не встигнути і на вашому місці буде хтось інший! Роботою студії відеороликів задоволений, дівчина з якою все це вірішував враховувала всі мої побажання. Я запропонував можливий сценарій, вона його вдосконалила, доробила.
Руслан Божок для «PIK»
