У своїх рубаях Хайям торкається питань про сенс буття, цнотливість, щастя, любов, дружбу і, звичайно, про свій улюблений напій – вино.
Про життя
– 1 –
Не заздри тому, хто сильний і багатий. За світанком завжди настає захід. З цим життям коротким, рівному подиху, користуйся як з даною тобі напрокат.
– 2 –
Хто життям битий, той більшого доб’ється. Пуд солі з’їв вище цінує мед. Хто сльози лив, той щиро сміється. Хто помирав, той знає, що живе!
– 3 –
«Пекло і рай – в небесах», – стверджують ханжі. Я, в себе заглянувши, переконався у брехні: пекло і рай – не кола в палаці світобудови, пекло і рай – це дві половини душі.
– 4 –
Все купується і продається, і життя відверто над нами сміється. Ми обурюємося, ми обурюємося, але продаємось і купуємося.
– 5 –
Не оплакуй, смертний, вчорашніх втрат, справ сьогоднішніх завтрашньою міркою, не міряй. Ні колишній, ні прийдешній хвилині не вір. Вір хвилині поточній – будь щасливий тепер!
Про кохання
– 6 –
Так, в жінці, як в книзі, мудрість є. Зрозуміти здатний сенс її великий лише грамотний. І не сердься на книгу, якщо, неук, не зміг її прочитати.
– 7 –
В одній руці квіти, в іншій – келих беззмінний, бенкетуй з коханою, забувши про весь Всесвіт, поки смерті смерч раптом не зірве з тебе, як троянди пелюстки, сорочку життя бренной.
– 8 –
Хто урод, хто красень – не відає пристрасть. В пекло згоден безумець закоханий потрапити. Байдуже закоханим, у що одягатися, що на землю стелити, що під голову класти.
– 9 –
Чиє серце не горить любов’ю жагучою до милої, без розради тягне свій вік сумовитий. Дні, проведені без радощів любові, вважаю тяготою непотрібною і набридлою.
– 10 –
Любити і бути коханим – це щастя. Ви бережіть від простих негод. І взявши кермо любові спільно жадібно в руки, не відсилайте ніколи, навіть живучи в розлуці…
Про вино
– 11 –
Твердять, ніби п’яниці в пекло попадуть. Все дурниця! Якби питущих відправили в пекло, щоб усіх жінколюбством туди ж їм услід, порожнім, як долоня, став би ваш райський сад.
– 12 –
Серце! Нехай хитруни, змовившись заодно, засуджують вино, мовляв, шкідливо воно. Якщо душу відмити свою хочеш і тіло – частіше слухай вірші, попиваючи вино.
– 13 –
Сад квітучий, подруга і чаша з вином – ось мій рай. Не хочу опинитися в іншому. Та ніхто й не бачив небесного раю! Так що будемо поки втішатися в земнім.
– 14 –
Але вчить тієї ж мудрості вино, на кожному кубку – життєвий пропис: «Прилиньте устами – і побачиш дно!»
– 15 –
Вино заборонено, але є чотири але: смотря хто, з ким, коли і в міру п’є вино. При дотриманні цих чотирьох умов всім розсудливим вино дозволено.
