Залежність від смартфонів зараз у всіх на слуху. Деякі навіть вважають, що телефони, додатки і соцмережі спеціально розробляються так, щоб викликати у нас сильне звикання, і називають це «зломом мозку».
Принцип ігрових автоматів
Кожен раз, коли ми перевіряємо телефон, ми ніби тягнемо важіль ігрового автомата в надії отримати нагороду. А одного разу отримавши її, ми хочемо знову випробувати це відчуття – так і формується звичка. На подібному принципі влаштовані більшість сучасні технології.
Винагороди – лайки в Facebook і Instagram, емоції в повідомленнях, нові підписники – і є основною привабливістю смартфона.
«Всі звикли вважати, що технології самі по собі нешкідливі. А як їх використовувати, залежить тільки від нас. Але це помилка, – каже Трістан Харріс, колишній менеджер по продукту Google. – Вони шкідливі. Їх творці хочуть, щоб ми користувалися ними певним способом і протягом тривалого часу. Тому що вони так заробляють гроші».
Компанії постійно вдосконалюють свої продукти, намагаючись будь-яким способом привернути нашу увагу. На жаль, наслідки для користувачів часто виявляються негативними: ми залежимо від технологій все більше і більше.
Зв’язок технологій і дофаміну
«Зараз програмісти, які знають пристрій мозку, можуть написати програму, яка змушує мозок виконувати певні дії», – розповідає Ремзі Браун, засновник компанії Dopamine Labs, яка займається створенням додатків, що провокують нейрореакціі.
Наприклад, такі додатки визначають найкращий момент для видачі користувачеві винагород, які самі по собі не мають ніякої цінності, але змушують мозок хотіти повторення.
Ми як лабораторні щури в клітці, які тистунть на кнопку, щоб отримати нагороду – і викид дофаміну. Корпорації роблять все, щоб утримати нас у цій клітці.
«Ми не платимо за соцмережі, за розміщення в них платять рекламодавці. Ми користуємося ними безкоштовно, тому що ми і є товар», – каже Браун.
Ще один трюк, який використовується в соцмережах, – безперервна прокрутка. Це перевірений спосіб затримати нас довше і зміцнити нашу залежність.
Технології та рівень тривоги
Тим часом психолог Ларрі Розен і його колеги з Університету штату Каліфорнія в Домінгес-Хіллс виявили вплив технологій на наш рівень тривожності.
Коли ми відкладаємо телефон, мозок посилає сигнал виробити гормон кортизолу. Його ще називають гормоном стресу. Саме він допомагав первісним людям не втрачати пильність і рятуватися від хижаків. І саме через нього ми так часто беремо в руки телефон, навіть коли нам не приходило ніяких повідомлень.
Ми думаємо: «Щось я давно не перевіряв стрічку в Facebook. А раптом хтось прокоментував мій пост в Instagram?» Це призводить до викиду кортизолу, і ми починаємо нервувати. Ми хочемо позбавитися від цієї тривоги і для цього беремо телефон.
Виходить, наш телефон тримає нас в стані постійної тривоги, від якої тільки одні ліки – телефон.
Гейміфікація
Корпорації і творці контенту завжди прагнуть зробити свої продукти більш привабливими. Для цього вони часто вдаються до Гейміфікація, тобто застосовують прийоми з відеоігор, наприклад суперництво з іншими користувачами. Це теж допомагає зміцнити залежність.
Спеціаліст по Гейміфікації і емоційного залучення Гейб Зікерманн вважає, що немає сенсу чекати, що компанії почнуть випускати продукти, які не викликатимуть у користувачів залежність.
Він вважає, що це не так уже й погано, адже ті ж прийоми, які викликають звикання, допомагають користувачам закріпити за допомогою технологій нові звички, наприклад заняття спортом.
«Просити творців технологій почати працювати гірше просто-напросто безглуздо, – говорить Зікерман. – Навряд це коли-небудь трапиться. До того ж це суперечить капіталістичному мисленню і тій системі, в якій ми живемо».
