Дослідники з Австралійського національного університету (ANU) проаналізували кристали циркону, зібрані у різних частинах планети. Подібність окремих зерен мінералу, знайдених значною відстані один від одного, на думку вчених, підтверджує існування Супергори Нуна.
Супергорами називають гігантські гірські утворення, які існували на стародавньому континенті Гондвана у Південній півкулі. Пізніше вона розділилася на Африку, Південну Америку, Антарктиду, Австралію, Нову Зеландію, Аравійський півострів, півострів Індостан та Мадагаскар.
Щоб вивчити історію гір Землі, вчені аналізують мінеральний склад місцевостей у різних районах. Раніше такі методи дозволили знайти свідчення існування Трансгондванської Супергори, яка перетинала весь давній континент.
У роботі дослідники вивчали кристали циркону. Вони зазвичай формуються під високим тиском під великими хребтами і можуть зберігатися у породі навіть після їхнього руйнування. Особливу увагу приділили кристалам з низьким вмістом лютеція – цей рідкісноземельний елемент найчастіше утворюється біля підніжжя високих гір.
Вченим вдалося виділити загальні риси у мінеральному складі окремих кристалів циркону з низьким вмістом лютеції. Вони припустили, що гори на Гондвані утворилися в два етапи: перший протікав приблизно 1,8-2 млрд років тому, другий – 500-650 млн років тому.
Супергора Нуна з’явилася у межах першого періоду. Її довжина перевищувала 8 тис. км. Для порівняння: протяжність Гімалаїв – близько 2900 км.
Після руйнування супергори в атмосферу, ґрунти та океан потрапила значна кількість мінералів, наприклад, заліза та фосфору. Можливо, також вивільнилася і значна кількість кисню. Все це стало відправною точкою для розвитку сильних еволюційних процесів і, зрештою, зародження складних форм життя на Землі.
Дослідники зазначили, що формування Супергори Нуна збігається з появою найперших еукаріотів. Їх ядро в результаті еволюції стало основою рослин, тварин та грибів.
А друга супергора, Трансгондванська, мабуть, зумовила другий еволюційний бум. 575 млн. років тому з’явилися перші великі тварини, а через 45 млн. років стався кембрійський вибух — збільшення кількості фрагментів скелетів тварин в скам’янілості.
