Через повномасштабне вторгнення Росії понад 5,6 млн українців були змушені виїхати за кордон. Через деякий час перебування там стало зрозуміло, що в Україні чимало галузей та сервісів є набагато розвиненішими, ніж в західних країнах. Platfor.ma опитала декількох наших громадян, що провели ці місяці в Італії, Португалії, Польщі та інших європейських країнах, аби зрозуміти, чим Україні дійсно варто пишатися.
Зв’язок
Як виявилося, в цій галузі Україна використала всі переваги пізнього старту. Поки весь світ бився над тим, щоб розвивати сучасні телекомунікаційні технології, ми продовжували користуватися застарілими ще радянськими мережами. Однак потім наша держава одразу стрибнула до найсучасніших розробок, завдяки чому й інтернет, й мобільний зв’язок в Україні швидкі та дешеві — наприклад, мобільний інтернет у нас один із найдоступніших у світі. При цьому тарифи для телефонного зв’язку гнучкі й численні, так що кожен може підібрати собі той, що підходить ідеально. А безплатний Wi-Fi є, здається, навіть у кіосках з шаурмою.
Натомість у багатьох країнах Європи знайти відкритий Wi-Fi, та ще й з нормальною швидкістю — непроста задача. Все також складно з мобільними тарифами. «Усі нормальні тарифи коштують від 20 євро мінімум. А загалом, якщо хочеш пристойні умови, то оператори зв’язку і провайдери пов’язують тебе по руках контрактами на 2 роки. І навіть якщо ти вже поїхав додому, швидше за все, треба буде ще рік виплачувати цей тариф, бо так буде простіше, ніж спробувати його розірвати», — в унісон говорять українки Романа Батрак і Альона Лобанова про Португалію.
Магазини
Продуктові магазини чи хоча б кіоски в кількох кварталах від дому — це норма для будь-якого українського населеного пункту. А у великих містах цілодобові супермаркети та аптеки нікого не дивують вже років десять. Натомість в більшості європейських країн магазини працюють лише вдень, а в неділю купити неподалік продукти чи провернути ще якусь справу взагалі є справжнім квестом.
Приблизно така ж ситуація і, наприклад, з поштою. «Якщо чесно, в Україні майже все зручніше, окрім доріг та ресторанів. Тут пошта працює з 8:30 до 12:30 — і все. А в решті закладів робочий день такий: 8-12:30-15:30-18. Чотири години на обід! Це щоб встигнути пообідати у дружини, коханки й мами — і нікого з них не образити поспіхом», — говорить Анна Копилова, що тимчасово перебуває в Італії.
Їжа та кав’ярні
Хоча в попередньому пункті й згадуються ресторани, та все ж українцям з ними теж може бути незвично. Наприклад, в чимало дорогих закладів бронювати столики треба ну дуже заздалегідь, а працюють ресторани часто також за своїми специфічними графіками й грандіозними перервами. Крім того, сфера доставки їжі (і не тільки їжі) у порівнянні з Україною теж програє в багатьох країнах Європи.
Ще один аспект — кава. І у невеличких містах України можна знайти заклади з асортиментом якісної кави, а вислів «кав’ярні третьої хвилі» вже перетворився ледве не на мем. Подібне ви не завжди знайдете навіть у європейських столицях. «Ми зайшли в одну кав’ярню, спитали про флет-вайт. Бариста здивувалася, і почала прямо при нас гуглити, що це взагалі таке — і була просто шокована тим, яка різноманітність кавових напоїв насправді існує», — розповідає Романа Батрак історію з Португалії.
Цифрові інструменти
Україна першою у світі прирівняла електронні паспорти до паперових та пластикових. Цифрова країна, Дія, Київ цифровий та інші діджитальні сервіси запустилися буквально кілька років тому, однак дуже швидко стали звичною частиною нашого життя. Нашого — тобто частиною життя українців, адже у багатьох державах Європи про таку цифровізацію поки й не думають.
Все це працює навіть зараз, в умовах війни, — наприклад, через Дію ми показуємо єДокумент чи ковід-сертифікат, а Київ цифровий попереджає про повітряні тривоги. «Наші цифрові сервіси — це просто якийсь космос. Думаю, чимало європейців просто не повірили б, якби дізналися, що так взагалі буває», — каже українка Розалі Номбре, яка за час повномасштабної війни побувала в Польщі та Литві.
Фінансова галузь
Доступність різноманітних фінансових інструментів в Україні — на найвищому рівні. Можливості мобільних додатків Monobank чи Приват24, легкість відкриття рахунків, обмін валют, швидкість переказів — за всім цим в Європі можна відверто сумувати. Наприклад, в Італії є складнощі з обмінними пунктами. «В деяких банках не можна обміняти валюту, якщо ви не є його клієнтами. А щоб стати клієнтом, потрібен ідентифікаційний номер. А його можна отримати тільки з посвідкою на проживання. А вона робиться за 3-4 місяці», — констатує італійські реалії Анна Копилова. І так — з багатьма фінансовими інструментами.
«У них все в цьому плані дуже довго, треба особисто ходити у відділення, витрачати купу часу і тому подібне. Український технологічний сервіс — це просто best of the best. Та ж Португалія у цьому плані, мені здається, відстала років на 10», — підтверджує Романа Батрак.
Здоров’я
В української системи охорони здоров’я купа проблем — це не секрет. Та все ж у нас є можливість безплатно поспілкуватися з власним сімейним лікарем або ж піти до приватної клініки за гроші. Отримати допомогу в багатьох європейських країнах можна лише із ризиком банкрутства — настільки дорого коштують медичні послуги. Крім того, чимала кількість звичних нам ліків відпускається тільки за рецептом, а його виписує лікар, який знову ж таки візьме за це солідну суму. «Моя подруга хотіла купити в Німеччині досить звичний для України препарат, який у нас відпускається вільно. Однак там на нього попросили рецепт, причому навіть фотографія вже виписаного рецепту не спрацювала — треба було особисто принести надрукований», — розповідає Розалі Номбре.
Житло
Звісно, без кровожерливих рієлторів та скажених орендодавців не обійшлося і у нас. Однак все ж правила гри на ринку та велика кількість цифрових сервісів значно спрощують пошук житла. Чимало західних країн поки до такого не дійшли. «Тут (мова про Португалію. — Platfor.ma) складно орендувати квартиру, потрібен місцевий гарантер. Напевно, це убезпечує орендодавця від неприємних ситуацій, але, говорю як орендар, часто умови просто неможливі. І навіть якщо ти знайшов квартиру, зробив пропозицію і запропонував сплатити все одразу і, скажімо, на рік уперед, не факт, що її приймуть. Бо кількість охочих заїхати до цієї ж квартири величезна. Рієлтори показують житло до певного дня, збирають усі пропозиції, а потім господар обирає серед усіх охочих, а це завжди лотерея. Та й вартість оренди нерухомості щодо зарплат португальців (і українців, звичайно) — просто жах», — каже Романа Батрак.
Б’юті-сфера
Навіть абсолютно звичайні процедури на кшталт стрижки чи манікюру обійдуться в західних країнах набагато дорожче — і при цьому будуть гірше за якістю. В українських чатах по всій Європі регулярно скаржаться, що в ЄС просто не вміють нормально робити манікюр чи зачіски, а загалом вся ця сфера набагато дорожча і при цьому менш розвинена, ніж в Україні. «Був дуже важкий тиждень, захотілось психанути й обрізати волосся. У нас ти для цього просто записуєшся. Але тут тобі бажано психувати лише до 17:30, і лише в робочий день. А зараз, наприклад, у Нідерландах чотири вихідних поспіль, нічого не працює, і імпульсивні дії доведеться відкласти», — розповідає Ольга Гаркуша, яка також вимушено перебуває не на батьківщині.
В України попереду ще великий шлях. Однак навіть в умовах конфлікту з Росією, який продовжувався з 2014 року, і перманентного процесу реформ, у нас є чимало галузей, успіхи в яких очевидні. А життя в українських містах де в чому виявилося зручнішим, аніж навіть в знаменитих західних столицях.
А завершимо ми цей текст ще однією цитатою Ольги Гаркуші: «Знаходячись тимчасово закордоном, ловлю себе постійно на тому, що кажу “море, як Азовське, тільки Азовське краще”, “вулиця як у Києві, тільки ніби не вистачає чогось”, “о, майже Одеса, але атмосфера не така класна”. Та і взагалі, раніше загадувались подорожі, а тепер — мрії про повернення додому».
