В наші дні найпоширеніша ємність – пластикові пляшки. Ми нерідко заливаємо в пластикову пляшку воду по кілька разів і тим самим завдаємо шкоди своєму організму.
Ця зручна і доступна річ шкодить не тільки навколишньому середовищу, а й організму. І ось чому:
Пластик забруднює воду небезпечними хімічними речовинами
Пити з пластикової пляшки в спеку – погана ідея. Під впливом тепла і ультрафіолету зовнішні шари пластику руйнуються. З пластмаси, позначеної виробником кодом 3 і 7 можуть виділятися хімічні речовини бісфенол А і бісфенол S. Обидва компоненти забруднюють воду, яку ви п’єте з пляшки, і негативно впливають на ваше здоров’я.
Доктор Шеріл Уотсон, біохімік Медичного відділення Техаського університету в Галвестоні проводив великі дослідження бісфенолу А і бісфенолу S. «Коли ви приймаєте навіть невелике кількості цих речовин, ваш організм помилково приймає їх за гормон естроген», – говорить доктор Уотсон. Вони можуть змінити роботу вашої ендокринної системи, посилити хронічні захворювання, наприклад, діабет, астму або рак.
Дослідження на тваринах показали, що бісфенол негативно впливає на розвиток мозку та імунної системи – ці зміни можуть також передаватися у спадок майбутнім поколінням.
Хімічні речовини із пластику здатні привести до безпліддя
Дослідники з’ясували, що у пар, які прийшли до екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), але мали високий рівень бісфенолу А в крові, сечі і робітничому середовищі – зменшувалася ймовірність успішно завагітніти. Такі висновки були зроблені на основі 91 дослідження і опубліковані в журналі Reproductive Toxilogy. Бісфенол із пластику має особливість імітувати естроген. Його надлишок в певні дні жіночого циклу перешкоджає заплідненню яйцеклітини і імплантації плодового яйця в матці, – вважає Шила Сатьянараяна, доктор медичних наук, доцент кафедри охорони навколишнього середовища і робочої гігієни при Вашингтонському університеті.
Вода з пластикової пляшки небезпечна для серця
Щороку вчені отримують все більше доказів шкоди пластикових пляшок для організму. У 2012 році в журналі Circular були опубліковані результати дослідження, які пов’язували бісфенол А з підвищеним кров’яним тиском і ризиком серцево-судинних захворювань. У 2015 в журналі Hipertension з’явилося ще одне невелике, але докладне дослідження на цю тему. У дорослих людей, які пили воду з пляшок, що містять бісфенол, практично відразу підвищувався артеріальний тиск. Виною цьому – імітація бісфенолом гормону естрогену. Його високий рівень збільшує вироблення білка плазми крові. За словами доктора Сатьянараяна, це призводить до підвищеного згортання крові, що може викликати інсульт і проблеми роботи серця.
У мікротріщинах пластика розмножуються бактерії
На відміну від скляних і алюмінієвих пляшок – пластикові пошкоджуються під час використання. У дрібних тріщинах починають розмножуватися бактерії. Тому пластикова пляшка завжди повинна бути одноразовою, – попереджає журнал Practical Gastroenterology.
«Хоча більшість цих бактерій не становлять небезпеки, завжди є ймовірність розмноження патогенних мікробів», – говорить доктор Чарльз Гарбі, мікробіолог університету Арізони.
Щоб виключити можливість заразитися бактеріями з пляшки, її потрібно мити зсередини гарячою водою і милом, що, знову ж таки, призводить до руйнування пластику.
Скільки розкладаються пластикові пляшки?
Згідно з дослідженням The Guardian в червні кожну секунду продавалося 20 000 пластикових пляшок. Тільки в США за рік продається 100 мільярдів пляшок.
Згідно з дослідженнями Фонду Еллен МакАртур, щорічно в океанах потрапляє від 5 до 13 мільйонів тонн пластику. Якщо ситуацію не змінити, то до 2050 року, за розрахунками фонду, маса пластика в океані перевищить масу проживають там риб.
Тому не дивно, що при таких вихідних даних ми замислюємося про те, скільки часу буде потрібно, щоб розклався пластик.
Відповідь – невтішна. Щоб зникнути пластику знадобитися від 70 до 450 років. Наша історія ще не здатна дати точну відповідь на питання, адже пластикові пляшки були винайдені тільки в 1947 році і були надзвичайно дорогими. Сплеск їх популярності стався лише в 60-х роках.
Поки вчені розрахують час розкладання пластику за допомогою тестів. Дослідники поміщають сміття в компост, багатий мікробами, і стежать за його руйнуванням. Після суміші дозволяють вступити в реакцію з повітрям і залишають на кілька днів. Оскільки мікроби руйнуючи пластикову пляшку виробляють вуглекислий газ, експериментатори вимірюють рівень СО2, щоб передбачити, скільки часу знадобитися пластику для розкладання.
У кращому випадку найперші пластикові пляшки тільки зараз розклалися. У гіршому, їм знадобитися ще 150 років.
