Я був так близько, відчував…
В душі тремтіло, в серці билось.
Ми як зустрілись пам’ятав
І від усього сльози лились.

Ти сперед мене кожен крок,
Твій крок для мене здався світом.
Я знов грішив. Я знову впав…
І полились… І полилися сльози ріки.

До ранку я біжу , іду,
І зупинившись, завмираю.
А де я? Де ми? Взагалі,
Ти знаєш, друже, помираю.
І майже-майже розумію,
Що світ безжальний. я конаю.

#by Dovbak

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Загрузка...