Остання серія серіалу «Чорнобиль» буде називатися «Вічна пам’ять».
Опубліковано тизер п’ятої серії міні-серіалу «Чорнобиль» під назвою «Вічна пам’ять». Вона вийде в ефір 3 червня.
Відповідне відео опубліковано на Youtube-каналі. В останньому епізоді серіалу творці спробують відповісти на запитання, чому сталася трагедія.
«Валерій, Борис та Уляна будуть ризикувати своїми життями й репутацією, щоб розкрити правду про Чорнобиль», – йдеться в описі до останньої серії серіалу.
Про серіал Чернобиль
Автори зуміли передати будні простих людей і справжній жах трагедії.
Американський канал HBO спільно з британською мережею Sky випускає новий міні-серіал, присвячений одній з найстрашніших техногенних катастроф в історії – аварії на Чорнобильській АЕС.
Про подію знято вже безліч документальних і художніх фільмів. Але з творів останніх років саме цей проект напевно стане найяскравішим виступом про трагедію. Адже, незважаючи на те, що серіал знімали американці і європейці, він вийшов дійсно живим і реалістичним. Але головне – основний акцент зроблений не на саму катастрофу, а її наслідки і реакції різних людей: від вищого начальства до простих домогосподарок.
Зловісна реалістичність
Перше і найважливіше, що зробили автори серіалу, – не стали перетворювати його в традиційний фільм-катастрофу. Хоча всі передумови для цього є. Але замість демонстрації на екрані вибухів і руйнувань автори показують саму аварію з двох основних ракурсів. Зсередини – через реакцію працівників станції – і здалеку, як її бачили прості жителі.
Сам вибух виглядає яскравим спалахом у вікні простої радянської квартири. І найстрашніше те, що так його побачили майже всі.
В цей же час працівники станції не знають, як реагувати. Адже багато хто просто не вірить, що подібне могло статися. До того ж творці «Чорнобиля» пішли на ще більш важливий і жорсткий крок: вони додали в першу серію реальні записи переговорів після вибуху. Коли ще вважали, що всього лише горить дах на станції, і відправляли туди пожежників.
Тут моторошне саме усвідомлення катастрофи, про наслідки якої глядач вже знає, а герої ще ні. У той час як на станції намагаються зрозуміти, що сталося, люди разом з дітьми виходять подивитися на пожежу і навіть дивуються красі вибуху.
Навіть буденні сцени лякають. Медсестри в лікарні звалюють заражений одяг. Один з центральних персонажів вчений Валерій Легасов читає доповідь, а від переляку у нього починають трястися руки.
Це страшніше будь-якого чудовиська. Адже тут все показує справжню людську реакцію на реальні події. Замовчування трагедії, паніка біля лікарні, куди людей не пускають до своїх рідних, – цьому приділено не менше уваги, ніж розповіді про саму катастрофу та усунення її наслідків.
І тут навіть важко виділити головного героя. Легасову присвячено більше часу, ніж іншим. З нього, а точніше, з його смерті через два роки після вибуху і починається весь сюжет. Але в цілому серіал охоплює реакцію абсолютно різних людей і показує трагедію очима як вищих чинів, так і дружини простого пожежного.
Радянські будні
Не менш важливо, що автори серіалу змогли чітко створити візуальний ряд і історію. Буквально з перших же кадрів ті, хто застав вісімдесяті, дізнаються найтиповіші побутові моменти: блюдця з позолоченою облямівкою, відро для сміття з кришкою, безпородна кішка, радянські шпалери на стінах, одяг.
Все це дозволяє дуже швидко забути про іноземне походження проекту. Тим більше що акторів підібрали дуже акуратно, уникаючи неприродного голлівудського лиску. Джаред Харріс навіть портретно схожий на свій реальний прототип Валерія Легасова. Стеллан Скарсгорд не так схожий з Борисом Щербиною, але цілком походить на типового партійного діяча.
Більшість головних героїв не переграють, не виглядають карикатурами і не намагаються копіювати слов’янську вимову. Вони просто виконують ролі живих людей, і буквально через 10 хвилин забувається, що говорять вони на зарубіжній мові.
Звичайно, в окремих моментах не обійшлося без перегинів. Особливо це стосується радянського керівництва: кілька разів персонажі зриваються на тиради про Леніна, партії і країну, і в напруженій ситуації це виглядає майже комічно. А прості люди називають один одного товаришами і звертаються по імені та прізвищу.
Але до цього захочеться чіплятися тільки самим скептичним глядачам.
Крім уже згаданих записів переговорів, в серіалі можна почути оголошення російською. І в контексті подій воно починає звучати ще страшніше.
Правда і вимисел
Схоже, при створенні серіалу автори засвоїли одну головну істину. Чорнобильська катастрофа жахлива сама по собі, додумувати нічого не треба. У цій аварії, її наслідки та розслідуванні обставин вже трагічні. Тому для того, щоб створити дійсно чіпляють історію, потрібно було лише переказати те, що сталося насправді і доповнити це невеликими описами життя простих людей.
Це не означає, що автори точно додержуються букви документів. Є й просто художні доповнення, і герої, яких не існувало в реальності. Є й деякі фактичні помилки: наприклад падіння вертольота, що зачепився за кран, показано через день після аварії. У реальності це сталося через півроку.
Важко сказати, це недоробка сценаристів або усвідомлений художній хід, але на загальному тлі подібні невідповідності губляться. Важливіше, що «Чорнобиль» не намагається показати конкретно правих і винуватих. Тут всі неоднозначні. І той же Щербина, який справляє враження типового чинуші, далі нерідко приймає зважені рішення. А Легасов, навпаки, говорить людям, що їм нема про що хвилюватися.
В діях більшості героїв вчувається чисто людського мотиву. Хтось намагається перекласти провину на іншого, хтось готовий ризикувати собою, щоб врятувати людей, хтось просто відмовляється вірити в те, що відбувається. Але ні для кого не секрет, що керівництво дійсно намагалося приховати саму аварію та її наслідки.
Байдужість по відношенню до людей – і є лайтмотив всієї історії. Але це не критика радянського ладу просто заради критики, а ще один важливий момент, який в серіалі лякає своєю реалістичністю. Багато хто помирає, навіть не розуміючи через що, жителів евакуюють, не пояснюючи причин. І все це виглядає жахливо буденно.
На тлі подібного змісту не помічається якість зйомок, але вони тут і правда на вищому рівні. У жорстких динамічних моментах це трясеться ручна камера, в затяжних загальних планах – зйомки з повітря. Буденні сцени змінюються кадрами з вмираючими тваринами. Але все це не порушує загального стриманого стилю серіалу, знятого в блідих тонах, ніби картинка присипана попелом від вибуху.
Про катастрофу на Чорнобильській АЕС знімали багато і напевно знімуть ще не раз. Але на сьогоднішній день «Чорнобиль» від HBO виконує всі покладені на нього завдання. Він нагадує, що катастрофа, яка з роками перетворилася в якийсь міф і сюжет для фантастики, насправді призвела до жахливих наслідків для багатьох тисяч людей. І, що найстрашніше, в момент аварії це мало хто усвідомлював.
