Вашому мозку все одно, любите ви природу чи ні. Йому потрібно зелене простір. Природа – це цілющий бальзам, і це доведено роками досліджень. Спілкування з природою покращує настрій, пам’ять, уважність. І якщо врахувати, що люди переселилися в міста, вилазки на природу стають більш важливішим.
У світі – більше половини населення живе в міста. Життя людини змінилося. І що найцікавіше, масовий переїзд в багатоповерхівки поєднується з таким же бурхливим зростанням кількості психічних розладів.
Причин, за якими кількість людей з психічними розладами росте, багато. Експерти кажуть про скорочення вільного часу (у тому числі у дітей), економічні складнощі, моральні заборони на звернення за психологічною допомогою і про низку інших факторів.
Чимала кількість захворювань пов’язана з тривожністю і депресією, які поширені серед міських жителів. Вже давно психологи підозрюють, що життя в місті негативно впливає на мозок.
У 1984 році біолог Едвард Осборн Вілсон (Edward Osborne Wilson) описав причини позитивного впливу природи на психічний стан людини у своїй книзі «Біофілія». Він припустив, що у людей є вроджене прагнення шукати зв’язку з рослинами і тваринами. Стаття, опублікована в журналі Acta Psychiatrica Scandinavica, підсумувала дані, отримані в ході 20 досліджень, які порівнюють жителів міст і сіл. Виявилося, що ефективні розлади на 40% частіше зустрічаються в містах. Тривожні неврози теж більше характерні для міських жителів. Різниця лише частково пояснюється демографічними відмінностями міст і селищ.
Також немає причин думати, що в міста їдуть похмурі особистості, а всі веселуни схильні залишатися в сільській місцевості. У 2013 році було опубліковано дослідження: протягом 18 років опитувалися 10000 людей, які переїжджають в міста і з міст. Випробовувані повідомляли про зростання добробуту і зменшення стресу, коли жили в зеленій зоні діаметром приблизно 4 км. Покращення були скромними: приблизно третина випробуваних пов’язувала зміни зі вступом у шлюб, наприклад, але в масштабах усього населення у даних є великий потенціал.
Дослідження журналу Nature показало, що люди, які виросли в селі, справляються зі стресом краще, ніж люди, що виросли в місті, якщо судити по активності мигдалеподібного тіла – ділянки мозку, відповідального за тривожність і навчання. Але власна оцінка стресу у жителів міста і села не відрізняється, як і поведінка в стресових ситуаціях.
Інші дослідження показали, що прогулянки в зелених зонах покращують настрій і пізнавальні здібності як у людей в депресії, так і у людей без психічних розладів. Пейзаж за вікном пов’язують з кращою концентрацією і контролем над спонуканнями. Зелений простір навколо будинку знижує рівень кортизолу (гормону стресу) і зменшує тривожність, за оцінками пацієнтів.
Чому важлива зелень.
Ще менше зрозуміло, чому зелень так впливає на наше здоров’я. Недавнє дослідження показало, що не потрібно їхати за тридев’ять земель, щоб захистити свій мозок.
Дослідник з Стенфордського інституту навколишнього середовища Гретхен Дейлі (Gretchen Daily) провела опитування 38 чоловік. На території університетського кампусу мозок учасників сканували методом функціональної магнітно-резонансної томографії. Також учасники заповнили опитувальники, в яких описали наявність нав’язливих думок, зокрема про негативне ставлення до себе і своїх вчинків.
Потім 19 учасників відправилися на 90-хвилинну прогулянку уздовж забитої транспортом головної вулиці. Решта пішли гуляти по доріжці серед пагорбів, навколо радіотелескопу, який стояв неподалік від кампуса. Маршрути були підібрані спеціально, щоб оцінити практичну користь від короткого відпочинку, можливого щодня.
Після повернення учасники знову заповнили анкети. У тих, хто гуляв на природі, результати були набагато краще. А після прогулянки по місту відчуття випробовуваних не змінилися.
Робота мозку після спілкування з природою теж змінилася. Ділянка мозку, що відповідає за відчуття печалі і самокопання, показав меншу актівность.Такого ефекту не було у людей, які гуляли вздовж траси. І ці зміни не можна пояснити тільки різницею в частоті пульсу та дихання.
Щось заспокійливе є в природі, причому це не пов’язано з легким фізичним навантаженням і перервою в роботі. Що саме – поки не ясно.
Тепер виявлення цих особливих факторів – завдання номер один для дослідників.
А тим часом у світі вже планують міста з урахуванням доступу до природних острівців. У Кейптауні звертають увагу на відстань від майбутніх шкіл до парків: діти не повинні витрачати багато часу на дорогу від місця навчання до зеленої зони. У Стокгольмі посилаються на «природні промені», вбудовані в міський простір у вигляді парків і скверів. Деякі дослідники намагаються вирахувати, скільки дерев має рости на одній вулиці, щоб поліпшити психологічний стан перехожих. За кожен квадратний сантиметр зелені потрібно боротися, якщо ми не хочемо сходити з розуму. Тим більше що знищити куточок природи легко, а от повернути його в міське середовище набагато складніше.
