«Дівчинка з того боку. Том 1» — це не просто графічний роман, а похмура, але надзвичайно ніжна казка, що розгортається в декораціях деконструкції класичного європейського фольклору. Світ тут чітко розділений на дві частини: «Внутрішню», де живуть люди, і «Зовнішню», населену чудовиськами, чий дотик несе прокляття.

Перший том майстерно занурює читача в експозицію, не вдаючись до довгих пояснень. Автор Наґабе обирає шлях візуального оповідання, де тиша говорить більше за діалоги. Ми бачимо побут маленької дівчинки Шиви та її опікуна — високої чорної істоти з головою цапа, яку вона називає Вчителем. Їхнє співіснування будується на парадоксі: вони неймовірно близькі емоційно, але змушені зберігати фізичну дистанцію, адже один дотик Вчителя назавжди змінить долю дитини.

Дует, що тримається на відстані погляду

Центральний конфлікт твору — це не битва зі злом, а спроба зберегти людяність у світі, де правила виживання диктує страх. Вчитель постає як фігура трагічна: він готує їжу, яку сам не може їсти, і створює затишок у домі, де він є чужинцем. Шива ж — втілення дитячої безпосередності, яка відмовляється бачити в «іншому» загрозу.

Їхня взаємодія нагадує танець на тонкій кризі. Наґабе вдається передати неймовірну глибину їхніх стосунків через дрібні деталі: як Вчитель оберігає сон дівчинки або як вона намагається розвеселити його своєю наївною турботою. Це історія про самотність, яка знайшла компанію, і про страх втратити те єдине, що робить життя змістовним.

Візуальна мова Наґабе

Графіка Наґабе заслуговує окремого аналізу. Вона разюче відрізняється від стандартної стилістики сучасної манґи. Автор використовує техніку, що нагадує штрихування пером у старовинних книжкових ілюстраціях або гравюрах. Робота з контрастом світла та тіні тут фундаментальна: біла сукня Шиви сяє на тлі густих, чорних силуетів Зовнішнього світу.

Мінімалізм у зображенні обличчя Вчителя (яке фактично є нерухомою маскою) змушує читача зчитувати його емоції через пози, нахил голови та рухи рук. Це створює особливий ефект «театру тіней», де кожна лінія має значення. Дизайн локацій — покинуті села, дрімучі ліси та готичні інтер’єри — доповнює атмосферу меланхолії та тривожного очікування.

Атмосфера та темп

Темп першого тому — неспішний, споглядальний. Це манґа, яку хочеться «розглядати», а не просто прогортати в очікуванні екшену. Проте за зовнішнім спокоєм ховається постійна напруга. Таємниця походження прокляття та минулого героїв подається дозовано, залишаючи після себе присмак незавершеної загадки, що змушує негайно шукати продовження.

Також буде цікаво:   Надлишок задоволення: чому ми стали залежними від власного щастя

Видання від Molfar Comics якісно передає цю атмосферу: збережено оригінальну естетику, а переклад влучно відтворює специфічну манеру спілкування героїв, підкреслюючи різницю між дитячим сприйняттям світу та стриманою мудрістю Вчителя.

Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Мольфар»: https://molfar-comics.com/product/divchynka-z-togo-boku-tom-1/

Це витончена графічна притча, що балансує між темним фентезі та філософською драмою. Твір ідеально підійде поціновувачам естетики «Grimmcore», нестандартного малюнка та історій, які апелюють до емоцій більше, ніж до логіки світу. Перший том задає високу планку якості, обіцяючи читачеві подорож, де межа між монстром і людиною стає дедалі прозорішою.


Наґабе (Nagabe) — відомий японський художник манґи, який спеціалізується на стилі «антропоморфних» істот (звіролюдей), що простежується і в цій роботі.