Наприкінці XIX століття, коли українська інтелігенція виснажувала себе суперечками про мову та ідентичність у задимлених кабінетах, один чоловік вирішив, що шлях до свободи пролягає не через абстрактну поезію, а через глибину оранки. Євген Чикаленко — меценат, землевласник і людина, яка закликала «любити Україну до глибини власної кишені», — розумів: без заможного господаря не буде держави. Перевидання його фундаментальної праці «Розмова про сільське хазяйство» видавництвом Олександра Савчука — це не просто повернення агрономічного посібника, це зустріч із текстом, який свого часу став економічним Євангелієм для українського селянства.
Філософія плуга та економічна емансипація
Чикаленко не був теоретиком-кабінетником. Його «Розмова» — це результат багаторічного досвіду успішного господарювання у складних умовах імперської периферії. Книга написана у формі діалогу, що робить її ближчою до античної традиції просвітництва, ніж до сухого академічного трактату. Автор звертається до селянина як до партнера, крок за кроком пояснюючи, чому традиційне виснаження землі веде до рабства, а сучасна агрокультура — до незалежності.
Основний меседж Чикаленка вражаюче сучасний: бідність є наслідком не лише відсутності ресурсів, а й відсутності знань. Він деконструює міф про «святу простоту» селянина, натомість пропонуючи образ «раціонального господаря». Для Чикаленка чорнозем — це капітал, який вимагає не поклоніння, а грамотного інвестування.
Більше, ніж агрономія: політика в борознах
Хоча книга детально описує сівозміни, переваги залізного плуга перед дерев’яною сохою та методи боротьби зі шкідниками, її справжній зміст прихований між рядками. Це глибоко політичний текст. У часи, коли українська мова була офіційно витіснена на маргінеси, Чикаленко видає нею практичне, життєво необхідне керівництво. Він доводить, що українська мова здатна описувати не лише тугу за минулим, а й технологічне майбутнє.
Використання народної говірки для пояснення складних процесів ферментації чи механіки — це був радикальний акт культурного самоствердження. Автор розумів: якщо селянин навчиться бути ефективним господарником завдяки книжці рідною мовою, він відчує себе частиною ширшої національної спільноти, яка здатна прогодувати себе і світ.
Естетика видання: реконструкція сенсів
Видавництво Олександра Савчука, відоме своїм делікатним підходом до історичної спадщини, створило не просто репринт, а інтелектуальний об’єкт. Книга оформлена з повагою до епохи модерну, зберігаючи дух того часу, коли українство було зухвалим інтелектуальним стартапом. Супровідні матеріали та якість поліграфії дозволяють сприймати цей текст не як архівний документ, а як живий артефакт.
Читаючи «Розмову» сьогодні, неможливо позбутися відчуття дежавю. Чикаленко пише про посухи, нестачу кредитування та недовіру до інновацій — виклики, які досі стоять перед українським агросектором. Але понад усе він пише про самоповагу.
Цю книгу можна придбати на сайті «Видавець Олександр Савчук»: https://savchook.com/books/chykalenko-rozmova/
«Розмова про сільське хазяйство» в першу чергу для тих, хто хоче зрозуміти коріння українського прагматизму. Видання нагадує нам, що справжня ідентичність будується не на гаслах, а на вмінні впорядкувати власну землю. Євген Чикаленко пропонує нам урок, який залишається актуальним через століття: свобода починається з успішного господарства. Це обов’язкове читання для істориків, економістів і кожного, хто шукає відповідь на питання, чому Україна є такою, якою вона є.
Це не просто «книга про картоплю та пшеницю». Це проект побудови нації, написаний мовою чорнозему.
Євген Чикаленко — український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один із ініціаторів скликання Центральної Ради.
