Історія Східної Європи тривалий час нагадувала палімпсест, де тексти одних народів нещадно затиралися, щоб звільнити місце для імперських наративів. У своїй новій монографії «Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського» історикиня Світлана Каюк береться за амбітне завдання: вилущити з-під шарів забуття постать людини, яка намагалася модернізувати ісламський світ тоді, коли той здавався безнадійно застиглим у минулому. Це не просто біографія; це інтелектуальна археологія ідей, що могли б змінити хід історії, якби не катастрофи ХХ століття.
Архітектор «перекладу» цивілізацій
Центральна постать дослідження — Ісмаїл Ґаспринський, кримськотатарський інтелектуал, чиє життя припало на злам епох. Каюк віртуозно змальовує портрет мислителя, який відмовився обирати між «традиційним Сходом» та «прогресивним Заходом». Замість цього він створив третій шлях — джадідізм.
Авторка детально аналізує, як Ґаспринський через свою газету «Терджиман» (Перекладач) створював єдиний інформаційний простір для мусульман від Криму до Центральної Азії. Каюк підкреслює: його «провокація» полягала в тому, що він пропонував ісламу не відмовитися від себе, а знайти нову мову для вираження вічних істин у світі залізниць, газет і жіночої емансипації.
Загублений світ як інтелектуальна утопія
Назва книги відсилає до втраченої атлантиди мусульманської культури Російської імперії, яка була знищена радянським режимом. Світлана Каюк проводить читача коридорами медресе та редакцій, де вирували дискусії про реформу освіти. Ґаспринський вірив, що знання — це єдина зброя, здатна врятувати націю від асиміляції.
Авторка майстерно вибудовує контекст: вона показує Крим не як периферію імперії, а як інтелектуальний хаб, де перетиналися ідеї панісламізму, пантюркізму та європейського лібералізму. Це дослідження змушує нас переглянути географію ідей, де Бахчисарай стає таким же важливим центром модернізації, як Париж чи Стамбул.
Провокація, що триває
Найціннішим у праці Каюк є те, що вона не канонізує Ґаспринського, а залишає його живим, суперечливим і актуальним. Вона аналізує його тексти як «інтелектуальну провокацію» проти інтелектуальної ліні та догматизму. У світі, який і сьогодні шукає формулу співіснування релігійної ідентичності та світського прогресу, ідеї Ґаспринського звучать не як архівний пил, а як відкрите питання.
Книга написана з академічною прискіпливістю, але водночас із витонченим літературним хистом, що робить її доступною не лише для вузького кола сходознавців, а й для кожного, хто намагається зрозуміти складну мозаїку української історії, частиною якої є кримськотатарська спадщина.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Сафран»: https://safranbook.com/catalog/echoes-of-lost-muslim-civilization/
Це глибоке і своєчасне дослідження повертає Україні та світу ім’я одного з найвидатніших мислителів Сходу, чиї ідеї про єдність у різноманітті та силу освіти залишаються найкращими ліками проти будь-якого радикалізму. Світлана Каюк створила книгу, яка не просто заповнює лакуну в історіографії, а змінює нашу оптику сприйняття Криму та його інтелектуального спадку. Справжня подія для кожного, хто цінує інтелектуальну глибину та якісну історичну прозу.
Світлана Каюк — історикиня, кандидатка історичних наук, спеціалізується на дослідженні історії Південної України та запорозького козацтва. Останніми роками зосереджує увагу на тюркському та мусульманському складниках історії України. Модерує науковий онлайн-семінар «History of the Crimea and the Black Sea region». Викладає авторські курси: «Мусульманський світ України», «Юдеї та мусульмани в історії України», «Фронтирний вимір української історії». Членкиня міжнародних наукових товариств і дослідницьких обʼєднань PIEES (Platform of International Eastern European Studies) і GTOT (Gesellschaft für Turkologie, Osmanistik und Türkeiforschung).
Ісмаїл Ґаспринський — кримськотатарський просвітитель, письменник, видавець і реформатор, один із найвпливовіших діячів тюркського світу кінця XIX — початку XX століття. Під впливом європейських ідей розробив концепцію модернізації мусульманського світу через освіту, просвіту та друковане слово.
У 1883 році в Бахчисараї Ґаспринський заснував першу кримськотатарську газету «Терджиман» («Перекладач»), яка мала величезний вплив та відіграла ключову роль у поширенні ідей джадідізму — реформістського руху серед мусульман. У своїх публікаціях він пропагував ідеї просвітництва, модернізації суспільного життя мусульман, єдності тюркських народів і діалогу між Сходом і Заходом. Він виступав за міжетнічне та конфесійне порозуміння, емансипацію жінок, міжкультурну комунікацію. Його діяльність сприяла формуванню модерної кримськотатарської ідентичності й мала значний вплив на мусульманські народи Центральної Азії, Кавказу та Поволжя.
