Ольга Вербенець та Віра Манько відтворюють не просто рецепти, а цілий культурний світ, перетворюючи кулінарний довідник на ґрунтовне дослідження національної ідентичності. Ця праця — взірець видання, що стоїть на перетині гастрономії, історії та духовності.
Книга «Обряди і страви Святого вечора» є чимось значно більшим, ніж звичайний збірник рецептів чи етнографічний нарис. Це скрупульозно зібрана і дбайливо структурована культурна енциклопедія, що розкриває глибинну філософію Святвечора — одного з найбільш сакральних і знакових моментів в українському календарному циклі. У той час, як глобалізація та міські ритми загрожують поглинути локальні традиції, ця праця виконує життєво важливу місію: збереження і передачу нематеріальної спадщини.
Скарбниця нематеріальної спадщини
Справжня сила книги полягає у її багатошаровості. Авторки майстерно поєднують церковну історію з народною обрядовістю, простежуючи, як давні, почасти язичницькі звичаї інтегрувалися у християнський контекст, набуваючи нових символічних значень. Читачеві пропонується не лише послідовність дій для приготування до свята, але й глибоке розуміння того, чому ці дії виконуються.
Вербенець і Манько детально описують традиції Святвечора у різних регіонах України, підкреслюючи регіональне розмаїття. Це дослідження є яскравим свідченням «української ментальності»: працьовитості, гостинності, поваги до предків та глибокого відчуття святості родини. Вони переконують читача, що кожен елемент, від першої зірки до Дідуха, є закодованим символом, що несе ідеали любові, прощення та щедрості, які є наріжними каменями національної етики.
Дванадцять страв як кулінарна філософія
Центральне місце у виданні, безумовно, займають рецепти легендарних 12 пісних страв. Проте, на відміну від сухих кулінарних інструкцій, тут кожен рецепт супроводжується його обрядовим значенням. Наприклад, кутя розглядається не лише як страва, а як оберіг, що символізує єднання з предками та циклічність життя.
Авторки пропонують дивовижне поєднання: поруч із класичними, «давніми» переписами, що відображають регіональну автентичність, читач знайде і «сучасні» адаптації. Цей підхід демонструє динамічність традиції, її здатність до еволюції без втрати суті. Книга стає практичним посібником, що дозволяє як досвідченим господарям, так і тим, хто вперше готує Святвечір, відродити чи вперше запровадити ці звичаї у власній родині. Це перетворення кулінарії на акт культурного спадкоємства є однією з найбільш захоплюючих рис праці.
Повага до предків і святості родини
«Обряди і страви Святого вечора» — це не про ностальгію за минулим, а про усвідомлене творення майбутнього. Книга слугує потужним інструментом для зміцнення родинних зв’язків. Акцентуючи увагу на повазі до предків та дбайливому господарюванні, вона нагадує про глибинні християнські та людські цінності.
Для сучасного українського читача, особливо для діаспори або тих, хто вперше відкриває для себе повноту національних традицій, ця книга є своєрідним маяком. Вона допомагає наповнити переддень Різдва не просто вечерєю, а справді радісною, світлою і, за словами авторок, «чарівною атмосферою», що є необхідною противагою сучасному, часто знеособленому світу.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Свічадо»: https://svichado.com/znovuprodazhu/obrjadi-i-stravi-svjatogo-vechora-vidannja-druge-dopovnene.html
Ольга Вербенець і Віра Манько створили роботу, яка заслуговує на місце в бібліотеці кожної української родини. Це блискучий синтез етнографії, теології та кулінарного мистецтва. У кращих традиціях ґрунтовних культурних досліджень, книга «Обряди і страви Святого вечора» наочно демонструє, як традиційна трапеза може стати полотном, на якому відображається вся глибина і краса національної душі.
Книга є незамінним джерелом для всіх, хто прагне глибше пізнати суть Різдва Христового та відродити призабуті звичаї, перетворивши святкову ніч на справжнє родинне та духовне свято.
Ольга Вербенець — за освітою філолог. Кулінарією цікавиться вже понад три десятиліття. Вела кулінарні програми на Львівському телебаченні та авторські рубрики в українській пресі.
Віра Манько — відома майстриня та дослідниця традицій писанкарства. Вона володіє колекцією, яка налічує понад 3000 писанок, більшість яких розписала сама.
