Прислів'я та приказки про дружбу

Українська усна народна творчість – багатюще джерело народної мудрості. Невичерпний скарб цитат, крилатих висловів, приказок та прислів’їв на будь-який смак. Здавна наші прапращури надавали слову великого значення. Саме тому українська мова така яскрава, мелодійна та різнобарвна. Пропонуємо вашій увазі підбірку українських народних приказок та прислів’їв про дружбу, громаду та взаємини між людьми. 

Про дружбу

• Були б пиріжки, будуть і дружки.
• Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
• Дерево міцне корінням, людина — друзями.
• Для милого друга і воли з плуга.
• Для милого дружка і сережки з вушка.
• Друга за гроші не купиш.
• Друга шукай, а найдеш — тримай.
• Друзі – це злодії часу.
• Друзі пізнаються в біді.
• Без біди друга не пізнаєш.
• В пригоді признавай приятеля.
• Для приятеля нового не пускайся старого.
• Друг-боягуз гірше ворога.
• Дурний друг — недруг.
• З добрим дружись, а лихого стережись.
• З дурнем подружитися — свій розум тратити.
• З паном не дружись, а жінці не звіряйсь.
• Коли хочеш позбутися друга, позич йому грошей.
• Людина без друзів, що дерево без коріння.
• Найти друга, за якого можна померти,— легко, а такого, щоб за тебе помер,— важко.
• Не все другу знати, що на серці в себе мати.
• Не карай, боже, нічим, як другом лихим.
• Нема кращого друга, як вірна подруга.
• Нема друга — шукай, а знайшов — бережи.
• Не май друга вірного, не будеш мати зрадного.
• Не май сто рублів, а одного друга.
• Не так тії сто братів, як сто друзів.
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться.
• Нових друзів наживай, старих не забувай.
• Одежа краща нова, друзі кращі старі.
• Річ краще нова, а дружба — стара.
• Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай.
• Старий друг ліпший нових двух.
• Сонце зігріває повітря, друг — душу.
• Такі вони друзі, що коли б’ються, то й колом не розженеш.
• То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух.
• Недруг піддакує, а друг сперечається.
• У друга вода солодша від вражого меду.
• Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.
• Хто друг кожному, той не друг жодному..
• Чоловік без друга, що їжа без солі.
• Бійся друга, як ворога.
• Як не матимеш друга, не матимеш ворога.
• Як прийде туга, пізнаєш друга.
• Берись дружно – не буде сутужно.
• Говорити правду – втратити дружбу.
• Дружба дружбою, а служба службою.
• Дружба — велика сила.
• Дружба — найбільший скарб.
• Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
• Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш.
• Дружби дружбою шукають.
• Міцну дружбу і вогонь не спопелить.
• Не в службу, а в дружбу.
• Ой дружба, дружба, гірка твоя служба!
• Пробуй золото вогнем, а друзів — грішми.
• Що за дружба — і сокирою не розрубаєш.
• Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
• Давай дружити: то я до тебе, то ти мене до себе.
• З добрим дружись, а лихих стережись.
• У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.
• За компанію і циган повісився.
• Зла компанія, що вугілля: як не впече, то замарає.
• Борони мене, боже, від приятеля, бо з ворогом я дам собі раду.
• Вірний приятель — то найбільший скарб.
• Де щастя упало, там приятелів мало.
• Для приятеля нового не цурайся старого.
• За багатим столом багато й приятелів.
• Кожух краще новий, а приятель старий.
• Коли мішок, як теля, приятелів тьма, а як лата — нема ні сестри, ні брата.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів.
• Ліпше десять приятелів, ніж один ворог.
• Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями.
• Поки щастя плужить, доти приятель служить.
• При добрій годині всі друзі й побратими.
• Приятелів тьма, а вірного друга нема.
• Приятельство що старше, то сильніше.
• Приятелева вода лучча воронового меду.
• Старих приятелів забувають, а при біді споминають.
• Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.
• Треба і в пеклі приятеля мати.
• Хорони мене, господи, від приятелів, бо з ворогами я сам собі раду дам.
• Позичати — друг, віддавати — ворог.
• Не давай грошей — не втрачай дружби
• Хочеш позбутися грошей — знайди собі приятелів.
• Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.
• Хто себе надміру любить, той друзів не має.

Про товариство

• У товаристві лад — усяк тому рад.
• Не зійшлись звичаями — не бути дружбі.
• Вовк вівці не товариш.
• Ворон ворону очей не виклює.
• Горщик котлу не товариш.
• Гусь свині не товариш.
• Два коти в однім мішку не влежаться.
• Дурний розумного, а п’яний тверезого не люблять.
• Кінний пішому не товариш.
• Кінь з волом не пара.
• Не сват сотник коробейнику.
• Медвідь корові не брат.
• Ситий голодному не товариш.
• Ситник берднику не товариш.
• Юнь до коня, а молодець до молодця.
• Братайся віл з волом, кінь з конем, а свиня об тин, коли нема з ким.
• Побратався собака з горобцем.
• Побраталася свиня з пастухом.
• Поганого чоловіка в побратими не бери.
• Біля чого потрешся, того й сам наберешся.
• В лиху годину узнаєш вірну людину.
• Вчора браталися, нині розсталися.
• Добре братство миліше, ніж багатство.
• З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.
• З ким поведешся, від того й наберешся.
• Скажи мені, хто твій товариш, – тоді я скажу хто ти.
• Хто до кого пристає, таким і стає.
• Ми з тобою – як риба з водою.
• Ніколи не треба нехтувати товариською допомогою.
• Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.
• Обоє рябоє.
• Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Про громаду

• З одної ягоди немає вигоди.
• Один у полі не воїн.
• Один гусак поля не витопче.
• Один дуб у полі — не ліс.
• Один кіл плота не держить.
• Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять.
• Одна квітка не робить вінка.
• Одна бджола меду не наносить.
• Одна ластівка весни не робить.
• Одним пальцем і голки не вдержиш.
• Однією рукою в долоні не заплещеш.
• Без одної крупи горщик повний буде.
• Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.
• Всі за одного, один за всіх.
• Всі одним миром мазані.
• Два третього не ждуть.
• Два третього не чекають, а четвертого не питають.
• Де на двох вариться, там третій поживиться.
• Де двоє їдять, там і третій наїсться.
• Одна голова добре, дві ліпше, але хай одна розважить і поважить.
• Попри двох і третій влізе.
• Семеро воює, а один горює.
• Семеро одного не ждуть.
• Удвох, кажуть люди, легше плакати неначе.
• Усім по сім, а нам по вісім.
• Хто перший, той ліпший.
• Що два, то не один.
• Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.
• Де дружніші, там і сильніші.
• Де дружно, там і хлібно.
• Дружний табун і вовків не боїться.
• Дружній череді і вовк не страшний.
• Дружні сороки і орла заклюють.
• Біля сухого дерева й сире горить.
• В купі і беззубий собака гавкає.
• Копа (судна громада в XVI ст.) переможе й попа.
• Як зберуться тучки в кучки — буде громовиця.
• Як роблять укупі, не болить у пупі.
• Гуртом і каша краще їсться.
• В гурті і комар сила.
• В гурті і пісня в лад іде.
• В гурті — то й смерть не страшна.
• В гурті робити — як із гори бігти.
• Гуртом добре й батька бити.
• Гуртом і чорта поборем.
• Гуртом можна і море загатити.
• Гурту і вовк не страшний.
• Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.
• Більша громада, як одна баба.
• Більший чоловік громада, ніж пан.
• Велетень у громаді, як правда в пораді.
• Громада — це рада, що рішила, так і буде.
• Чоловік громади не споможе, а громада одного може.
• З громади по латці — голому свитка.
• З громади по крихті — голодному пиріг.
• За добру громаду варто і головою наложити.
• Ниточка доведе до клубочка.
• Ніхто не знає, тільки дід, баба та ціла громада.
• Отаманом громада кріпка.
• Хто красно говорить, громаду на гачок ловить.
• Що громаді, те й бабі.
• Що громада скаже, то і пан не розв’яже.
• Що громада забажає, того і пан не поламає.
• Яка громада, така її рада.
• Без ради і військо гине.
• Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.
• Коли дихнуть усі люди, то вітер буде.
• Нехай буде, як скажуть люде.
• Попереду людей не біжи, а від людей не відставай.
• Хоч ошукаюся, та там, де всі люди.
• Що в людей ведеться, то і в нас не минеться.
• Що людям, те й нам.
• Як ми до людей, так і люди до нас.
• Добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту.
• Добре ім’я — найкраще багатство.
• Живи для людей, поживуть люди і для тебе.
• Не бажай другому того, чого сам не хочеш.
• Не дарунок дорогий, а дорога любов.
• Що тобі не мило, другому не зич.
• Мирська шия товста.
• Собором і чорта поборем.
• Згода будує, а незгода руйнує.
• З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
• Де згода панує, там і горе танцює.
• Краще солом’яна згода, як золота звада.
• Де незгода, там часто шкода.
• Зло — зла й сподівайся.
• Лихий доброго псує.
• Відігрів змію за пазухою.
• Від лихого поли вріж та тікай.
• Бійся не чорта, а лихого чоловіка.
• Козла бійся спереду, коня — ззаду,а лиху людину — з обох боків.
• Нікому не вір, то й ніхто не зрадить.
• Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.

Про кумів

• Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.
• В кожної куми свої пироги.
• Втікайте, куме, бо біда суне.
• Годі, куме, їсти, бо не буде на пироги місця.
• Голодній кумі лиш хліб на умі.
• Де кум, а де коровай.
• Дарма що кума бліда, аби пиріг спекла.
• Жінка суджена, а кума люблена.
• Знає кума – знає півсела.
• Знехочу кум у кума порося з’їв, їла б кума, та ложки нема.
• Їхав до Хоми, а заїхав до куми.
• Казала кума: дам пшона, а в неї самої нема.
• Кого люди за люди мають, з тим кумаються.
• Коло пекла живучи, треба й чорта за кума просити.
• Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.
• Кума без ума, а в кума і того нема.
• Кума з кумою тирири, а свині моркву порили.
• Теревені точать, а свині в ріпі.
• Кум кума пізнав і на пиво позвав.
• Не бити кума — не пити пива.
• Куме, куме, солома ся суне!
• Кум не кум, а з черешні злазь!
• Кум не кум, а в горох не лізь!
• Кум — не родина, зять — не дитина, а невістка — чужа кістка.
• Найду куму, аби було к чому.
• Наші й кумі все просо на умі.
• Нащо мені кума, були б пироги.
• Не було в куми запаски, аж гляди — кума в плахті походжає.
• Не сподівайтесь, кумасю, на пиріжки, та їжте хлібець.
• Не трать, куме, сили, спускайся на дно.
• Не хочеш страти — не сунься ні в куми, ні в свати.
• Під лихий час і кум за собаку.
• Полюбив кум куму, бо не було кому.
• Розумна кума, як бочка пшона, а як пшоно в вузлі, то й розуму нема.
• Стривай, кума, не з тої ноги танцювати пішла!
• Хвалить кум куму, як нема кому.
• Хто кумить і сварить, додому не пашить.
• Якби знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав.
• Як Микита воли мав, то Микита кумував, а як воли одпали, кумувати просить перестали.

Про сусідів

• Без брата проживеш, а без сусіда – ні.
• Близький сусід кращий від далекого брата.
• Бодай доброго сусіда мати та своїм плугом орати.
• Добре, як сусід близький, а перелаз низький.
• Добрий сусід — найближча родина.
• Знають сусіди твої біди.
• З сусідом дружи, а тин городи
• Коли сусід, як мід, то проси його на обід.
• Не заглядай до сусіда — може з того бути біда.
• Не купуй собі дім, а купи собі сусіда: хату купиш, а сусіда не продаси.
• Нема більшої біди над лихі сусіди.
• Не позичай у сусіда розуму.
• Сусід не захоче, то й миру не буде.
• Сусід спати не дає: добре живе.
• Сусідські діти — найпустіші.
• Тоді сусід добрий, коли мішок повний.
• У сусіда ані коня не купуй, ані жінки не бери, бо будуть утікати.
• У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене одно, та й те не хоче.
• Який сусіда, така й бесіда.
• Як маєш сусіду пустити, то в сінях камінь положи.
• Як ся чоловік гаразд має, то і сусід у нього буває.

Про гостини

• Вітали, але сідати не просили.
• Бог дав свято, а чорт – гості.
• Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.
• В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.
• В гості ходить – треба і до себе водить.
• Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.
• В гостях добре, а дома найлучче.
• У гостях добре, а вдома краще.
• В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.
• В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.
• Веселий гість – дому радість.
• Від податків та гостей не відкрутишся.
• Діти в кут, коли гості в хату йдуть.
• Гарними розмовами гостей не наситиш.
• Гарні гості, та не в пору.
• Риба і гості псуються через три дні.
• Гість рідко буває, та багато бачить.
• Гість гостя ненавидить, а господар обох.
• Гість першого дня – золото, другого – срібло, а третього – мідь: додому їдь.
• Гість хазяїнові не укажчик.
• Гість – як невільник: де посадять, там і сидить.
• Гості об’їдять кості.
• Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.
• Гостям сміх, а хазяям сльози.
• Господи-боже, чи мав ти гості?
• Дай, боже, гостя в дім, то і я нап’юсь при нім.
• Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від’їхали.
• Де часто гостина, там голод недалеко.
• Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.
• Добрі гості, та в середу трапились.
• Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.
• Рад би гостю – хліба шкода.
• Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.
• Їхало помело: в гостях у віхтя було.
• Коли надувся, як сич, то гостей не клич.
• Ліпше свій гість, як чужих шість.
• Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, – хоч зимуй!
• Один гість – радість, два – вага, три – тягар.
• Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?
• Набралося гостей з усіх волостей.
• На ласий кусок найдеться куток.
• Невчасні гості гірше від татарів.
• Непроханий гість гірше татарина.
• Незваний гість – гірше вовка.
• Незвані гості гризуть кості.
• Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.
• Несе чорт гості.
• Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.
• Пора гостям і честь знати.
• Прийшов гість та на голу кість.
• При пості добре відбути гості.
• Ситого гостя добре годувати.
• Сідайте, хай ноги для дороги!
• То добрий гість, що мало їсть.
• Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.
• Чим хата багата, тим і гостям рада.
• Чим багаті, тим і раді.
• Чим маю, тим приймаю.
• Яка днина, така і гостина.
• Який гість – така йому й честь.
• Який гість, такий і калач.
• Що не є в печі, те й на стіл мечи!
• Що хата має, тим і приймає.
• Хто перший приходить, тому першому і подають.
• На кожний чмих не наздоровкаєшся.
• Давали їсти й пити, та не було кому просити.
• Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять.
• За запросини грошей не беруть.
• Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.
• Просили на дорозі, щоб не були на порозі.
• Яке частування, таке й дякування.

Share on Facebook

Tweet

Follow us