Дадзай Осаму залишається не лише однією з найяскравіших, але й однією з найбільш трагічних постатей модерної японської літератури. Його проза, що стала наріжним каменем руху Бурайха (Школа Декадентів), є безкомпромісною сповіддю, написаною на руїнах післявоєнної імперії. Збірка «Надзахідне сонце. Повість і коротка проза», що вперше виходить українською, пропонує читачеві не просто історію, а глибоке дослідження морального та соціального колапсу, зафіксоване з хірургічною точністю.

Центральна повість збірки, «Надзахідне сонце», описує занепад аристократичної родини, яка, наче той самий захід, поволі згасає. Це не просто фінансова чи соціальна катастрофа, а метафізична втрата орієнтирів. На тлі того, як Японія стрімко перетворюється на сучасну індустріальну державу, стара знать, уособлена матір’ю та дочкою Кадзуко, виявляється абсолютно нездатною адаптуватися. Вони мусять продати свій токійський маєток і переселитися до провінційного будинку, а їхні витончені манери та архаїчна мова (що чудово відображено в перекладі) стають анахронізмом, обтяжуючим спадком. Дадзай не оплакує аристократію; він фіксує її приреченість, її нездатність врятувати себе чи країну від війни та подальшого хаосу.

Декаданс і революція: шляхи героїв

Головна напруга повісті розгортається навколо двох дітей аристократичної родини: Кадзуко та її молодшого брата Наоджі.

Наоджі, представник столичної богеми, є класичним героєм-декадентом. Він повертається з війни залежним від опіуму, зневіреним та цинічним. Його відчайдушні спроби «вписатися» в нове, вульгарне суспільство через саморуйнування є, по суті, останнім актом аристократичного бунту проти світу, який його відкинув. Через його трагічний суїцид та викривальний прощальний лист Дадзай передає нищівний удар по ілюзіям старої епохи. Наоджі, намагаючись відкинути своє походження, лише підтверджує, що в цьому новому світі йому немає місця.

Кадзуко, оповідачка, є протилежністю — вона та, хто шукає виживання. Вона не відмовляється від свого походження, але прагне народити з руїн нове життя. Її рішення завагітніти від письменника-алкоголіка Уехари, вчителя Наоджі та такої ж самотньої фігури, є радикальним актом «моральної революції». Це свідомий вибір на користь життєвої сили, нехай і поза межами соціальних норм. Вона бачить у новій, позашлюбній дитині шанс створити нову форму шляхетності — ту, що не залежить від багатства чи титулів, а ґрунтується на чистому існуванні та волі.

Коротка проза: анатомія душі письменника

Збірка доповнена важливою малою прозою, яка слугує своєрідним розширеним коментарем до внутрішнього світу Дадзая. Тут представлені як раннє оповідання «Поїзд», що вже демонструє відчуження героя, так і останні роботи, включно з есеєм «Сто видів Фуджі» та оповіданням «Вишні».

Також буде цікаво:   Магія чи логістика? Алан Сноу пояснює, як Санта встигає все!

Ці тексти є ідеальною «еґо-прозою» — жанром, у якому Дадзай був неперевершеним. У них письменник, який сам походив з аристократичної родини, розкриває себе як невгамовного романтика і скептика. Сфокусована на самоспостереженні, ця проза пронизана відвертими роздумами про самотність, пошук щирості та відчайдушне бажання знайти емпатію. Вони доводять, що особиста боротьба Дадзая — з депресією, залежностями та спробами самогубства — була невіддільна від його творчості, перетворюючи його життя на сировину для універсальних історій про пошук істини в абсурдному світі.

Спадщина та універсальність

«Надзахідне сонце» є не просто класикою японської літератури; це універсальний твір про зіткнення часів і цінностей. Хоча Дадзай описує повоєнну Японію, його теми — розчарування покоління, відчуження інтелігенції та прагнення до «нової моралі» — залишаються гостро актуальними. Це література, яка відмовляється від комфорту, але дарує читачеві співпереживання, оголюючи людську душу на межі виживання.

Український переклад, що включає цілісний блок прози, дозволяє глибше оцінити масштаби та діапазон творчості Дадзая Осаму. Ця книга є обов’язковою для кожного, хто прагне зрозуміти психологічні наслідки великих історичних змін та відчути пульс літературного декадансу, який, парадоксальним чином, породив неймовірно життєствердну, хоча й похмуру, надію.

Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Сафран»: https://safranbook.com/catalog/setting-sun-novel-and-short-prose/


Дадзай Осаму (справжнє ім’я — Цушіма Шюджі) — класик японського модерного письменства, еґо-белетрист. Представник нашумілої в середині ХХ століття неформальної декадентської «школи волоцюг».