«Літо в халабуді: повість, казки» — збірка творів української письменниці Вікторії Коваль, що вийшла у видавництві «Ліра-К». Це видання, адресоване молодшій аудиторії, являє собою гармонійне поєднання реалістичної повісті про дитячі пригоди та чарівних історій у форматі казок. Книга, що складається з трьох самостійних частин, пропонує юним читачам динамічний та насичений світ, де дружба, винахідливість та доброта стають рушійною силою сюжету. Збірка вдало поєднує розважальну функцію із ненав’язливим вихованням відповідальності та активної громадянської позиції.

Сюжет та тематика: аід реальності до фантазії

Книга структурно поділена на дві основні частини, кожна з яких має своє унікальне жанрове та тематичне наповнення.

Повість «Літо в халабуді»

Центральною частиною збірки є однойменна повість, що розповідає про літні пригоди трьох друзів-четвертокласників з Умані. Перед ними постає виклик: як перетворити потенційно нудні канікули на незабутні. Відповіддю стає ідея облаштування «халабуди» — таємного штабу, який символізує простір свободи, фантазії та незалежності.

Основні теми повісті:

  • Сили дружби: взаємодія трьох різних характерів та їхнє вміння долати спільні труднощі.
  • Дитяча ініціатива: демонстрація того, як діти можуть самі організовувати своє дозвілля та робити добрі справи.
  • Соціальна відповідальність: герої не лише розважаються, але й допомагають волонтерам, беруть участь у прибиранні вулиці. Це додає сюжету актуальності та виховного елементу.

Казковий цикл

Друга частина книги присвячена абсолютно іншому світу, де головними дійовими особами є іграшки: песик Бублик та його подруга, фіолетова миша Віола. Ці історії набувають рис дитячого детективу та пригодницької казки.

У цьому циклі іграшки-детективи розплутують комічні, але важливі для їхнього світу справи, як-от зникнення вовни, займаються пошуком господарки Бублика та рятують кота. Казки пропонують дітям уроки логіки, сміливості та співчуття, використовуючи при цьому знайомі образи іграшок, що оживають.

Персонажі та моральні уроки

Персонажі Вікторії Коваль є яскравими та життєствердними. У повісті друзі з Умані є уособленням активного та допитливого дитинства, яке не боїться ані халеп, ані роботи. Їхні вчинки демонструють, що справжні пригоди часто криються не у далеких подорожах, а у здатності побачити світ навколо себе та покращити його.

Казкові герої, Бублик та Віола, вчать дітей, що розмір не має значення, коли йдеться про хоробрість та розум. Через їхні «детективні розслідування» авторка підкреслює важливість спостережливості, взаємодопомоги та співчуття. Моральні установки вплетені у канву розповіді легко і не дидактично.

Також буде цікаво:   Історія, що дивиться в майбутнє: як Ярослав Грицак переосмислює минуле України

Мова та стиль викладу

Текст Вікторії Коваль відзначається легкістю, динамічністю та живим, сучасним мовленням, що є критично важливим для цільової аудиторії. Авторка вдало використовує гумор та діалоги, які точно відтворюють стиль спілкування дітей. Оповідання ведеться жваво, без зайвих описів, забезпечуючи високий темп розповіді, що утримує увагу молодшого читача. Стиль підходить як для самостійного читання дітьми молодшого шкільного віку, так і для сімейного читання вголос.

Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Ліра-К»: https://lira-k.com.ua/products/lito-v-halabudi-povist-kazki-m

Книга «Літо в халабуді: повість, казки» орієнтована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Завдяки подвійній структурі — реалістична повість і фантазійні казки — збірка задовольняє різні читацькі інтереси: потреба у пізнанні реального світу та любов до чарівних пригод.

Це ідеальне видання для тих, хто шукає якісну українську літературу, що оспівує цінність дружби, літньої свободи та маленьких, але важливих добрих справ. Збірка Вікторії Коваль стане чудовим доповненням до дитячої бібліотеки та мотивуватиме юних читачів не лише до читання, але й до власних літніх відкриттів.


Вікторія Коваль — літературний псевдонім поетки, яка вже 16 років творить у поезії. Вона – авторка чотирьох книг, серед яких особливо вирізняються «Моя повітряна тривога» та «Чорне й червоне». Її вірші звучать на радіо «Удвох», вона є членкинею Національної спілки письменників України, викладає поетику в «Школі твор-чости» та захищає класичну силаботонічну поезію в добу модних верлібрів. Вікторія працювала в Міністерстві культури – у відділі відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій, а згодом у відділі відновлення та інвестиційної діяльности.