Ви зробили сезонне щеплення від грипу та захворіли. І знайомий теж скаржився на погане самопочуття. Вам відомо, що за статистикою щеплення проти грипу може знизити ризик захворювання на 70–90% і врятувати від смерті сотні тисяч життів. Але тепер ви їй не надто довіряєте.

А ось ви бачите на парковці чоловіка. Він одягнений у все чорне, у нього багато татуювань, з навушників чується важкий рок. Як думаєте, він приїхав на байку чи автомобілі? Швидше за все, ви, не замислюючись, оберете перший варіант. Хоча насправді ймовірність другого вища, адже автомобілів на дорогах набагато більше. А може він взагалі велосипедист.

В обох випадках річ у помилці базового відсотка — когнітивному спотворенні, якому підвладні всі люди.

У чому суть цього когнітивного спотворення

Через помилку базового відсотка ми схильні ігнорувати статистику та загальні дані. Натомість ми покладаємося на особистий досвід та окремі випадки, які зустрічали у своєму оточенні.

Вперше цей феномен описали психологи Амос Тверскі та Даніель Канеман у 90-х роках ХХ століття. Вони провели дослідження, в якому учасникам коротко описали одну людину: він любить головоломки, має математичний склад розуму, і він інтроверт.

Потім учасників поділили на дві групи: одній повідомили, що цю людину було обрано з-поміж 70 інженерів та 30 юристів. Іншій групі сказали навпаки: у вибірку входили 30 інженерів та 70 юристів. Питання було для всіх одне: яка ймовірність того, що ця людина інженер?

Багато хто з опитаних погоджувався, що такого невеликого опису недостатньо, щоб визначити професію героя. Але більшість все одно схилялася до того, що він інженер.

Опитування провели інакше: тепер учасникам спочатку не надавалося жодної інформації про людину. Тоді їх відповіді ґрунтувалися на загальній ймовірності: якщо в групі більше інженерів, значить, і ймовірність того, що герой теж інженер, більший. А якщо у групі більше юристів, то, швидше за все, і він є юристом. З цього можна зробити висновок, що, коли у нас немає специфічної інформації, нас нема чим збити з пантелику.

Чому ми не завжди довіряємо статистиці

У конкретному випадку нам здається, що загальні дані є недостатньо достовірними: у них не можуть бути враховані всі фактори, які впливають на нашу ситуацію саме зараз. До того ж вони не відповідають тій думці, яку ми вже зробили.

Вчені пов’язують цю помилку мислення з евристикою репрезентативності – властивістю людини робити висновки на основі стереотипів та особистої оцінки.

Погіршують ситуацію та інші когнітивні спотворення.

Це схильність до негативу, за якою погані новини людина сприймає і запам’ятовує краще, і упередженість підтвердження, коли обирає ту інформацію, що відповідає її вже існуючій думці.

Яка шкода може принести це когнітивне спотворення

Ви невірно судите про людей

Здавалося б, немає нічого страшного в тому, щоб помилитися з професією людини або її особистими якостями. Але якщо подумати, наслідки можуть бути різними: ви не змогли розпізнати шахрая, виявилися залучені в погану компанію, пропустили важливе для кар’єри знайомство або цінного для компанії співробітника.

Наприклад, у одному експерименті учасників просили оцінити середні бали гіпотетичних учнів. Для цього їм надали статистику розподілу оцінок. Але учасники ігнорували її, якщо їм давали описову характеристику учнів. При цьому остання могла не мати абсолютно ніякого відношення до навчання та успішності.

Так дослідники довели, що співбесіди при прийомі до університету марні.

Цей експеримент демонструє, що ми не завжди можемо судити про людей настільки точно, щоб керуватися лише своїм досвідом.

Рівень тривожності підвищується

Недооцінка статистичної інформації може зробити людину надто недовірливою. Побоювання літати на літаку або жах від нав’язливої ​​думки, що в автобусі виявиться бомба або водій засне за кермом, здатні серйозно вплинути на психіку. Це змушує страждати від тривожності та стресу. А постійний страх, що саме ви підхопите рідкісну та страшну хворобу, може призвести до іпохондрії.

Ви припускаєтеся помилок у важливих ситуаціях

Ви хочете віддати свої заощадження під великий відсоток і йдете до молодого маловідомого банку. Ви знаєте, що вони часто виявляються ненадійними і безпечніше звернутися до великої організації, яка пропонує менш приємні умови. Але в результаті більше довіряєте другові, який тримає гроші в тому ж таки банку, і хорошим відгукам в інтернеті.

А іноді помилка базового відсотка може коштувати здоров'я та навіть життя.

Візьмемо приклад, скажімо, ви працюєте лікарем. До вас приходить пацієнт, оглянувши якого, ви бачите симптоми страшного та рідкісного захворювання. Може здатися, що все очевидно. Але сам факт того, що хвороба рідкісна, повинен змусити вас перевіряти ще раз діагноз. І якщо ви цього не зробите, можете призначити неправильне лікування і нашкодити пацієнту.

Як боротися з помилкою базового відсотка

Не поспішайте з висновками

Якщо вам вдалося дати оцінку чомусь без особливих міркувань, зупиніться і подумайте. Найчастіше це привід переосмислити явище чи ситуацію ще раз. Світ не такий простий, щоб робити висновки на основі 2–3 очевидних на перший погляд критеріїв.

Уникайте категоричності

Якщо ви вже дійшли якогось висновку, не зупиняйтеся на ньому — будьте гнучкими. Можливо, змінилися вступні дані або ви чогось не врахували, або з’явилася нова суттєва інформація.

Збирайте більше даних

З одного боку, здається розумним робити висновки на основі конкретних даних, які стосуються саме вашої ситуації. Але з іншого — скласти повну картину можна лише маючи максимум інформації. Тож шукайте і використовуйте її.

Фільтруйте інформацію

Щоб дати точну оцінку, вам потрібні не тільки повні, але і достовірні дані. Будьте обережні з виданнями новин і телебаченням — часто факти там подаються вибірково, а увага акцентується на чомусь одному.

У результаті загальна картина порушується і ви сприймаєте інформацію надто емоційно.

Тому довіряйте лише офіційній статистиці, науковим дослідженням та підкріпленим фактами даним.

Розширюйте кругозір

Постійно навчайтеся і цікавтеся тим, що відбувається навколо. Намагайтеся дізнаватися про нове з різних областей. Чим більше інформації у вас є, тим менше доведеться гадати, коли знадобиться зробити висновки. У ваших руках вже будуть офіційні цифри та точні факти.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.