Алан Мур, людина, яку часто називають «магом Нортгемптона», вже давно перестав просто писати комікси. Його роботи — це складні багаторівневі архітектурні конструкції, де кожен камінь закладений з окультною точністю. У «Провидінні», перший том якого нещодавно побачив світ в українському перекладі від видавництва Vovkulaka, Мур звертається до свого давнього об’єкта дослідження — Говарда Філліпса Лавкрафта. Але замість того, щоб просто вклонитися майстру жахів, він проводить розтин його спадщини, оголюючи нерви та страхи, які досі резонують у колективному несвідомому Америки.
Лабіринт американської готики
Сюжет розгортається у 1919 році. Роберт Блек, молодий журналіст газети New York Herald, переживає особисту трагедію, яка виштовхує його за межі звичного світу. Він вирушає в подорож Новою Англією, намагаючись знайти джерело таємничої алхімічної книги. Те, що починається як літературне розслідування, швидко перетворюється на занурення в ізнанку реальності.
Мур майстерно використовує прийом «ненадійного оповідача». Блек — людина раціональна, освічена і, що важливо для контексту епохи, прихований гомосексуал. Його статус «аутсайдера» дозволяє йому бачити тріщини в суспільстві, але водночас його скептицизм засліплює його перед обличчям справжнього жаху. Читач, на відміну від героя, розуміє: кожна зустріч Блека — це не просто випадковість, а частина грандіозного та зловісного задуму, який зрештою призведе до появи того самого Лавкрафта, якого ми знаємо.
Клінічна точність візуального жаху
Робота художника Джейсена Барровза заслуговує на окрему увагу. У «Провидінні» він відмовляється від типових для жанру горору експресивних тіней та розмитих ліній. Його малюнок — чистий, деталізований і майже клінічний. Кожна панель виглядає як історична реконструкція: від фасадів будинків у Салемі до ґудзиків на пальтах перехожих.
Саме цей реалізм робить моменти ірреального настільки шокуючими. Коли серед білого дня, у звичайній кімнаті, проступає щось неможливе, це викликає значно глибший дискомфорт, ніж тисяча монстрів у темряві. Барровз ідеально візуалізує ідею Мура про те, що жах — це не те, що ховається в кутку, а те, що є невід’ємною частиною самої структури нашого світу.
Деконструкція міфу та метатекст
«Провидіння» — це не просто приквел до міфів Ктулху. Це інтелектуальна деконструкція. Мур переносить елементи творчості Лавкрафта в площину реальної історії, психології та соціології. Він досліджує теми расизму, сексуальної ідентичності та страху перед майбутнім, які були притаманні самому Лавкрафту, і перетворює їх на паливо для свого наративу.
Особливої ваги виданню додають додаткові матеріали: щоденник Роберта Блека та газетні вирізки. Це не просто бонуси для колекціонерів, а повноцінна частина тексту. Читання щоденника змінює сприйняття того, що ви щойно побачили на малюнках, створюючи ефект подвійної експозиції та змушуючи сумніватися в адекватності героя ще сильніше.
Цей твір є безжальною та інтелектуальною рефлексією на тему того, як література здатна змінювати реальність. Це складна, місцями огидна, але неймовірно магнетична подорож, яка вимагає від читача повної концентрації та готовності зазирнути у безодню, де кожне слово має вагу, а кожен символ — наслідки. Видавництво Vovkulaka зробило значний внесок у розвиток українського ринку графічних романів, випустивши таку монументальну працю в гідному оформленні.
Це видання можна придбати на сайті видавництва «Vovkulaka»: https://www.vovkulaka.net/cthulhu-mythos/providence-1/
Алан Мур — найкращий творець коміксів в історії та один з найвизначніших британських авторів останніх п’ятдесяти років – нерідко саме так відгукуються про Алана Мура, видатного британського коміксиста та письменника, відомого своїми революційними роботами та сюжетами, які задали тренд іншим авторам та сприяли поширенню популярності цього різновиду літератури.
Джейсен Берроуз — американський художник коміксів, найбільш відомий своєю роботою над різними книгами від Avatar Press і Marvel Comics.
