Вихід альбому «Любов Панченко: повернення» від видавництва Олександра Савчука — це не просто чергова мистецька публікація, а скоріше акт відновлення історичної справедливості. У часи, коли увага світу прикута до стійкості української культури, ця книга виступає важливим свідченням: вона виводить із десятиліть забуття ім’я талановитої художниці-шістдесятниці, чия творчість була свідомо придушена комуністичним режимом. Альбом, що став першою та поки що єдиною повною збіркою її робіт, є фундаментальною працею, що нарешті пропонує публіці цілісний погляд на доробок Панченко, який до цього часу переважно зберігався у фондах Музею шістдесятництва.
Барви, що не схилились: мистецька спадщина Любові Панченко
Творчий діапазон Любові Панченко вражає своєю багатогранністю та непереборним національним колоритом. Як обдарований модельєр, вона сміливо інтегрувала виразні українські фольклорні мотиви в ескізи вишивання та конструювання одягу, частина з яких свого часу лише мимохідь з’являлася на сторінках радянських жіночих журналів.
Проте альбом розкриває Панченко як майстра, що не обмежував себе: від ліричних акварелей і ліногравюр до розкішних фантазійних декоративних розписів. Особливо вирізняються її неповторні картини-колажі з пальтової тканини — жанрова інновація, яка поєднує народну традицію аплікації із сучасним текстурним мистецтвом. Уся її творчість, від ліричного пейзажу до потужного декоративного панно, пронизана духом української ідентичності. Саме ця «яскраво виражена українськість» стала її вироком в очах радянської влади, яка таврувала такі прояви як «буржуазний націоналізм», призводячи до систематичної цензури, відсутності персональних виставок та, врешті, до майже повного замовчування її імені.
Зброя проти забуття: якість та контекст видання
Видання виконано на рівні, гідному предмета його дослідження. Альбом формату A4, у твердій оправі, містить 256 сторінок та близько 270 ілюстрацій, що дозволяє детально роздивитися роботи художниці у високій якості. Це дуже важливо для візуального сприйняття, де колір, фактура та деталі орнаменту мають вирішальне значення.
Текстова частина, що включає передмови від таких відомих мистецтвознавців, як Олена Лодзинська, Василь Перевальський та Діана Клочко, забезпечує необхідний історичний і культурологічний контекст. Ці матеріали не просто описують картини, а занурюють читача в атмосферу доби Шістдесятництва — періоду культурного підйому та політичних репресій. Упорядкування Олени Лодзинської та Любові Крупник є ретельною та фундаментальною роботою, яка систематизує розрізнену спадщину. Включення англійського перекладу робить це видання потужним інструментом для інтеграції творчості Панченко у світовий мистецький дискурс.
Довгоочікуване місце в Пантеоні
«Любов Панченко: повернення» не просто черговий альбом; це архітектор культурної пам’яті. Він є необхідним придбанням для кожного, хто цікавиться історією українського мистецтва XX століття та феноменом дисидентської культури. Ця книга остаточно закріплює за Любов’ю Панченко місце, яке вона заслужила: як незламної візіонерки, чиї барви і форми виявилися сильнішими за ідеологічну машину, і як важливої постаті у пантеоні українських митців. Її мистецтво — це переконливий доказ життєздатності національної культури, що завжди знаходить шлях до світла, незважаючи на темряву заборон.
Цю книгу можна придбати на сайті «Видавець Олександр Савчук»: https://savchook.com/books/liubov-panchenko-povernennya
Любов Панченко — жива легенда українського національного мистецтва. Народилася 1938 року в селі Київської області. Батьки ніколи не схвалювали захоплення малюванням. У дитинстві Любу били по руках, якщо вона бралася за олівець. Дівчина не одержувала допомоги від родини, коли вчилася в училищі прикладного мистецтва, тому погано харчувалася і сильно хворіла.
