У першому тесті їх поділили на дві групи. Учасники першої незалежно один від одного вирішували завдання стоячи, маючи можливість вільно пересуватися по кімнаті. Люди з другої групи сиділи за столом, але їхні рухи також не були обмежені. Цей експеримент не виявив кореляції між розумовою діяльністю і тим, стояла людина, чи сиділа.

Для цього вони провели низку експериментів за участю 60 добровольців. Вони проходили тест Гілфорда на використання предметів. Для цього учасникам називали кілька простих предметів (пластир, цегла, губна помада тощо) та просили придумати різні способи їх застосування за 45 або 60 секунд залежно від конкретного експерименту. Такий тест дозволяє проаналізувати креативне мислення піддослідних за декількома параметрами (швидкість, гнучкість, оригінальність та точність).

У першому тесті їх поділили на дві групи. Учасники першої незалежно один від одного вирішували завдання стоячи, маючи можливість вільно пересуватися по кімнаті. Люди з другої групи сиділи за столом, але їхні рухи також не були обмежені. Цей експеримент не виявив кореляції між розумовою діяльністю і тим, стояла людина, чи сиділа.

Під час другого та третього експериментів вчені проводили той самий тест за участю різних людей. В обох випадках їх ділили на чотири групи:

  • Вирішують завдання стоячи, можуть вільно пересуватися кімнатою.
  • Вирішують завдання стоячи, можуть пересуватися тільки заданим маршрутом.
  • Вирішують завдання сидячи без обмеження рухів.
  • Вирішують завдання сидячи, не відриваючи очей від екрану.

В обох цих експериментах в учасників, які не могли вільно рухатися, були значно знижені показники швидкості та гнучкості порівняно з добровольцями, які не мали обмежень. У цьому кореляція зберігалася серед тих, хто роздумував над відповіддю сидячи, і тих, хто робив це стоячи.

На думку авторів, це показує, що обмеження руху та тривале використання смартфонів та інших пристроїв з невеликими екранами негативно впливає на когнітивні процеси — у тому числі на креативність. Це особливо актуально в період пандемії, коли багато навчальних процесів перейшли до онлайн-формату.

Зазначається, що мислити гнучкіше людині допомагають не рухи як такі, а можливість їх здійснювати за бажання. Відповідно, навіть похитування ногою під столом може допомогти в роботі, а необхідність сидіти прямо і дивитися в монітор чи підручник здатна завадити розумовому процесу.

Також буде цікаво:   У Китаї будують своє «місто майбутнього»