Молочницею зазвичай називають урогенітальний кандидоз – грибкове захворювання вульви та піхви або – рідше – головки члена та крайньої плоті. Його викликають дріжджоподібні грибки роду Candida, переважно Candida albicans, але не завжди.

Це не інфекція, що передається статевим шляхом, не венеричне захворювання. Кандидоз може бути в роті, стравоході, кишечнику, на шкірі та нігтях, у дихальних шляхах і навіть у крові.

Вагінальна молочниця дуже поширена: троє жінок з кожних чотирьох стикаються з нею хоча б раз у житті. Найчастіше — у репродуктивному віці, тобто після статевого дозрівання та перед менопаузою.

Чому у піхві виникає молочниця

Гриби Candida вважаються умовно-патогенними: вони є у більшості здорових людей, але не викликають симптомів. Захворювання розвивається, коли порушується рівновага мікроорганізмів, і гриби починають активно зростати.

Нормальна мікрофлора піхви – це екосистема з більш ніж 200 видів мікроорганізмів. Найбільше там лактобацил. Вони виділяють молочну кислоту та підтримують слабокисле середовище (pH від 3,8 до 5), в якому некомфортно хвороботворним мікроорганізмам. Проблеми починаються, коли рівновага зміщується: погані мікроби перемагають хороших.

Найчастіше баланс порушується через загибель корисних бактерій, зміни гормонального фону та зниження імунітету, наприклад:

  • через антибіотики;
  • вагітність;
  • гормональну контрацепцію;
  • декомпенсованого цукрового діабету;
  • перенесених стресів, захворювань чи ліків;
  • подразнення слизової.

Якщо побільшало грибків Candida, розвивається молочниця.

Які симптоми молочниці

Більшість захворювань вульви та піхви проявляються плюс-мінус однаково. Проте дізнатися молочницю досить легко, особливо якщо вона вже була. Зазвичай є такі симптоми:

  • рясні густі білі виділення з піхви, схожі на молоко або сир, що згорнулося;
  • рясні водянисті виділення;
  • свербіж і печіння, особливо під час сексу та при сечовипусканні;
  • почервоніння та припухлість вульви, іноді висипання.

Всі ці ознаки молочниці можуть бути ледь вираженими, так і дуже важкими.

Що робити при підозрі на молочницю

Якщо є симптоми, що насторожують, краще записатися до гінеколога. Навіть якщо щось виглядає як молочниця, необов’язково це вона. Це може бути інфекція, що передається статевим шляхом, або кандидоз, викликаний агресивнішим видом грибка.

Лікар на огляді обов’язково візьме мазок, тож у лабораторії зможуть визначити збудника. Тому терапія буде більш підходящою.

Як вилікувати молочницю

Для лікування потрібні протигрибкові препарати, наприклад, на основі флуконозолу. Вони можуть бути у таблетках або у вигляді кремів, свічок. Дозування медикаментів та тривалість прийому залежатимуть від того, чи була молочниця раніше і чи є обтяжливі фактори:

  • серйозні ознаки та симптоми, такі як сильне почервоніння та набряк, нестерпний свербіж, розриви, тріщини або виразки;
  • часті загострення – більше чотирьох епізодів на рік;
  • виявлений збудник – рідкісний вид грибка;
  • вагітність;
  • декомпенсований цукровий діабет;
  • ослаблення імунної системи через певні стани, такі як ВІЛ-інфекція, або прийом ліків.
Також буде цікаво:   Лазерна епіляція ніг: як позбутися волосся назавжди

Комусь достатньо буде випити одну таблетку, а комусь доведеться лікуватися деякий час. Поки курс не закінчився, краще уникати вагінального сексу.

У чоловіка можуть бути такі ознаки:

  • роздратування, печіння та почервоніння навколо головки статевого члена та під крайньою плоттю;
  • білі сирні виділення з уретри;
  • неприємний запах члена;
  • проблеми з відтягуванням крайньої плоті.

Якщо партнер не має симптомів, лікувати його не потрібно.

Як не захворіти на молочницю

Профілактики, яка б на 100% гарантувала, що ви не зіткнетеся з вагінальним кандидозом, не існує. Однак можна знизити ризики, дотримуючись простих запобіжних заходів:

  • Відмовтеся від спринцювання, оскільки ця процедура порушує рівновагу мікрофлори і дає грибкам можливість посилено зростати.
  • Не користуйтеся духами та дезодорантами, які «покращують» запах піхви.
  • Уникайте ароматизованих прокладок, тампонів, гелів для інтимної гігієни.
  • Вибирайте лубриканти на водній основі.
  • Віддавайте перевагу вільній білизні з дихаючих тканин (наприклад, з бавовни), а не синтетичним моделям з елементами, що натирають.
  • Контролюйте рівень цукру, якщо є порушення вуглеводного обміну.
  • Якнайшвидше міняйте промоклу білизну на суху: не ходіть довго у вологих купальних костюмах або спортивному одязі.