Кожна улюблена справа бере, як і все інше, десь свій початок. Я не претендую на поважне звання «кулінара», але коли є час, то залюбки бавлюся з кухонним начинням. Коріння цієї любові проростає в далекі дитячі роки, коли пізнавався навколишній світ.
Поводирем в пізнанні була жінка з великої літери, моя бабуся Софія, яка якимсь неймовірним чином вміла передавати любов до всього, чого торкались її руки, всім, хто був навколо.Яким багатством кольорів, смаків, пахощів наповнені ті незрівнянні,гарячі літні дні!Як часто зранку пригадується аромат печеної на бляті картоплі і вона, така рум’яна, підморгує тобі з тарілки, а до картоплі – дзбанок кислого молока з дрібно посіченою зеленню, і потім в мене було завдання відгадати і знайти на грядці всі ці трави. На грядці, дбайливо доглянутій бабусиними руками, щедро буяли орегано(материнка), чебрець, базилік (його називали васильки), коріандр, м’ята, петрушка, кріп, кмин.Зірвеш кілька листочків, розітреш у пальцях, вдихнеш – і вже ти в польоті у неймовірний світ пахощів. Відтоді й живе в мені любов до отих маленьких зелених (і не завжди зелених) друзів, які доповнюють неймовірним ароматом і смаком наш стіл.
Людина віддавна цінувала пахучі трави. Спершу їх використовували у різних ритуалах, а згодом вже в кулінарії.У ті далекі часи те,що росте на наших грядках зараз, було розкішшю. У якихось джерелах натрапила на інформацію, що сарацини обмінювали одного полоненого на вісім(!) цибулин, а людині, що володіла значними статками, могли приліпити прізвисько «мішок перцю». Ба більше – римляни на початку тисячоліття позбулись облоги міста від варварів викупом в півтори тонни перцю.Окремі прянощі згадуються в Святому Письмі, зокрема, кориця і шафран у Пісні Пісень Соломона.
Кожен з нас,мабуть,спостерігав як домашній чотирилапий улюбленець рятує себе від недуги за допомогою трави. А ми,розумні такі,відкриваємо аптечку замість кликати на поміч природу. Лаврове листя, яке чудово приживається на наших підвіконнях, позбавить стоматиту, допоможе при застуді, зміцнить захисні сили організму. Кориця приведе до ладу рівень цукру в організмі, попередить утворення тромбів. А пристрасно червоний перець чилі знизить холестерин і допоможе позбутись зайвих калорій. Такий симпатичний кошлатий кріп теж протягне руку допомоги для покращення роботи шлунка, загоїть рани, покращить обмінні процеси, подбає і про дорослих, і про немовлят.Близька подруга кропу – красуня петрушка – буде стояти на сторожі ясності нашого зору, а ще – в ній вітаміну С в рази більше ніж в лимоні. А «царська трава» – саме так давньогрецькою буде базилік – врятує від гострих респіраторних захворювань, уповільнить старіння, зміцнить організм.
Я згадувала, що в давнину трави використовувались в ритуалах, як провідники до вищих сил.Ще давньоіндійські трактати згадували про здатність рослин змінювати характер людини, а отже – її долю. І друзі з нашої грядки чи підвіконня тут теж лідирують: розмарин додає віри у власні сили, фенхель допоможе звільнитись від страхів, чебрець покращить працездатність, прохолода м’яти усуне дратівливість, а базилік буде захищати від лихого ока оселю (от чому бабуся в кожній кімнаті щедро розкладала снопики васильків).
Перелічити безцінну дію пахущих трав – немало потрібно часу, але основне – не забувати вчитись цьому, бо ті знання, які в нас є – дрібка від тих, якими володіли наші предки.
…От я знову на грядці в пошуках отої себе – дівчинки з кісками, а ще- і це в першу чергу – згорбленої роками і працею такої рідної постаті бабусі Софії, яка як ніхто вміла покращити смак життя тим, що називається Любов’ю…
