В епоху, коли мистецтво невпинно тяжіє до ефемерного, концептуального чи цифрового, звернення до жанру скульптури, що за самою своєю природою є матеріальним, вагомим і нерухомим, вимагає особливої інтелектуальної відваги. Саме таку відвагу демонструє відома українська мистецтвознавиця Галина Скляренко у своїй монументальній праці «Нова українська скульптура» (ArtHuss, 2021). Ця книга — не просто каталог імен чи ілюстрований огляд; це ґрунтовна спроба картографувати еволюцію, якщо не сказати революцію, просторового мислення в українському мистецтві за останні десятиліття. Скляренко, чий науковий авторитет закріплений роками досліджень, представляє покоління художників, які, звільнившись від тиску соцреалістичного монументалізму, суттєво змінили як традиційні візії самого жанру, так і місце скульптури у широкому культурному контексті. Видання є життєво необхідним для розуміння того, як на зламі тисячоліть Україна вибудовує власний діалог зі світовою художньою мовою.
На перехресті матеріалів та ідей
Книга блискуче розкриває центральну тезу: сучасна українська скульптура є сьогодні однією з найбільш новаційних сфер національного мистецтва. Авторка докладно аналізує, як художники переосмислюють самі основи жанру, залучаючи широкий діапазон нових тем, мотивів, а головне — нетрадиційних матеріалів та засобів виразності. Це відхід від класичної бронзи чи мармуру на користь інсталяції, синтетичних форм, об’єктів in situ, які взаємодіють із життєвим середовищем.
Скляренко майстерно простежує, що за цими формальними новаціями стоїть глибокий філософський і навіть культурно-антропологічний пошук. Як зазначала сама мистецтвознавиця, мистецтво для неї є способом пізнання світу і самих себе. У цьому контексті скульптура перестає бути застиглим образом і перетворюється на сейсмограф суспільних змін, фіксуючи напругу, парадокси культури та трансформацію художньої мови. Це дозволяє читачеві усвідомити: кожен представлений об’єкт є відповіддю на глобальні та локальні виклики сьогодення.
Портрети покоління: скульптори як свідки часу
Особлива цінність праці полягає у фокусі на конкретних авторах. Скляренко знайомить нас із творчістю таких знакових фігур, як Назар Білик, відомий своїми фігуративними метафізичними об’єктами, Петро Гронський та Єгор Зігура, чиї роботи часто апелюють до міфології та класичної форми у постмодерному ключі, а також Дмитро Грек, Олексій Золотарьов, Ілля Новгородов, Віталій Протосеня та Даніїл Шуміхін.
Авторка не просто описує їхні роботи; вона вбудовує їхні індивідуальні траєкторії в єдину, але поліфонічну історію. Завдяки високій якості ілюстрацій (книга містить сотні кольорових зображень) та включенню, як зазначають критики, витягів з інтерв’ю та роздумів самих митців, видання набуває документальної вагомості. Це дозволяє читачеві відчути діалог між теоретиком та практиком, між осмисленням і творінням, що є найкращим відображенням критичного стилю.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «ArtHuss»: https://www.arthuss.com.ua/shop/nova-ukrayinska-skulptura
«Нова українська скульптура» — це фундаментальний корпус знань і переконливий аргумент на користь скульптури як живого, динамічного та інтелектуально вимогливого жанру. Галина Скляренко виконала титанічну роботу з упорядкування й осмислення феноменів, які щойно народжуються. Її праця має бути включена до обов’язкового списку літератури для будь-кого, хто цікавиться сучасним європейським мистецтвом, виходячи за рамки стереотипів про «периферійну» культуру. Видання ArtHuss вирізняється відмінною якістю друку та дизайну, що гідно обрамлює складний та багатогранний зміст. Ця книга — маніфест того, що українське мистецтво не лише існує, але й активно творить нові сенси у світовому просторі форм.
Галина Скляренко — відоме ім’я в українському мистецтвознавстві. Провідна наукова співробітниця кількох інститутів, лауреатка премій, не лише радянських, але й сучасних, авторка арт-проектів… При цьому вона вважає, що у мистецтва немає мети, воно не повинно виконувати виховну місію. Для Галини Скляренко важливо, аби мистецтво просто існувало. Адже мистецтво — це своєрідна культурна антропологія, через яку люди пізнають світ та самих себе.
