Видання альбому «Василь Кричевський: орнаментні композиції» від Видавництва Олександра Савчука є подією не лише у царині мистецтвознавства, але й у відновленні пантеону українського модернізму. Василь Кричевський (1873–1952) — архітектор, графік, живописець та творець національного стилю, відомого як Український архітектурний модерн (УАМ), — давно увійшов до когорти митців Ренесансного розмаху. Проте його багатогранна спадщина завжди містила лакуни. Цей альбом, приурочений до 150-річчя від дня народження митця, нарешті заповнює одну з найбільших, представляючи Кричевського у ролі художника-орнаменталіста.
Книжка, що містить понад 200 кольорових ілюстрацій, являє собою ретельно зібраний корпус творів, більшість з яких донедавна зберігалася за кордоном у нащадків художника. Це повернення спадщини на Батьківщину — акт культурної справедливості, що дозволяє по-новому осмислити джерело його творчої енергії.
Розкриття багатогранного спадку: екзерсиси еміграції
Кричевський, чий внесок простягається від проєкту Державного Герба УНР до декорацій для фільму Олександра Довженка «Земля», був майстром цілісного образу. Його орнаменти завжди були не просто декором, а структурною основою українського стилю. Однак представлені у виданні орнаментальні екзерсиси відкривають інтимний, майже щоденниковий вимір його роботи.
Більшість цих ескізів, виконаних на невеликих аркушах паперу, датуються 1920-ми — початком 1950-х років, з помітним піком у 1945 та 1951 роках. Це період вимушених мандрів та еміграції, коли митець був відірваний від великих архітектурних чи кінематографічних проєктів. У цій вимушеній ізоляції орнамент став для нього не так замовленням, як способом мислення, візуальним щоденником, що дозволяв зберігати зв’язок із національним архетипом. Кожен невеликий аркуш є самодостатньою композицією, де ритм, колір та форма підкоряються внутрішній потребі творити.
Мова орнаменту: коріння модерну
Те, що робить цей альбом не просто красивим виданням, а важливим науковим інструментом, — це його мистецтвознавча ґрунтовність. Кожен зразок має детальну атрибуцію: рік створення, матеріал, місце зберігання. Двомовний формат (українською та англійською) підтверджує амбіцію видавців інтегрувати цей матеріал у світовий науковий обіг.
У передмовах докторів мистецтвознавства Михайла Селівачова та Андрія Пучкова підкреслено: ці орнаменти є лабораторією стилю. Вони демонструють, як Кричевський переосмислював народні мотиви — трипільські знаки, рушникові візерунки, різьбу — трансформуючи їх у чистий, геометризований модерн. У цих композиціях чітко видно принцип, за яким майстер перетворював етнографічні джерела на універсальну, модерну художню мову, здатну конкурувати з європейськими зразками ар-нуво та функціоналізму. Вони є тим першоелементом, який наповнював Полтавське земство (його головний архітектурний шедевр) і його численні роботи в галузі прикладного мистецтва.
Цю книгу можна придбати на сайті «Видавець Олександр Савчук»: https://savchook.com/books/krychevskyi-ornamentni-kompozycii
«Василь Кричевський: орнаментні композиції» — це не альбом для швидкого перегляду, а книга-джерело. Вона апелює до архітекторів, графічних дизайнерів, художників, які прагнуть віднайти органічне поєднання традиції та сучасності. Видання повертає Кричевського з еміграційного забуття, утверджуючи його не лише як батька-засновника українського модерну, але й як візіонера декоративного мистецтва.
У час, коли українська культура набуває світового визнання, цей альбом слугує важливим свідченням глибини та стійкості національної мистецької традиції. Це критично важливий том, який має зайняти своє місце на полиці кожного, хто вивчає історію світового модернізму та його несподівані, але потужні, національні прояви. Його публікація — тріумф пам’яті та бездоганний подарунок до ювілею Майстра.
Василь Кричевський — український художник, архітектор, графік, засновник української професійної університетської архітектурної та художньої освіти. Заслужений діяч мистецтв УРСР, доктор мистецтвознавства, професор. Творець нового українського стилю в архітектурі — Українського архітектурного модерну.
