Марсель Пруст, письменник, чий спадок визначив контури модернізму, розпочинає свій монументальний цикл «У пошуках утраченого часу» з першого тому — «На Сваннову сторону». Цей твір, вперше опублікований 1913 року, є не просто романом; це архітектурний план для грандіозної соборності людської пам’яті, інтелектуальний подвиг, що пропонує читачеві занурення в лабіринт часу, суспільства та глибинного «я».
Для сучасного читача, звиклого до швидких темпів оповіді, «На Сваннову сторону» вимагає терпіння. Але винагорода — це занурення у прозовий всесвіт, де кожне речення, довге і витончене, як візерунок гобелена, виткане з найтонших ниток психологічного аналізу та сенсорного досвіду.
Теорія пам’яті та смак мадлен
Центральним і, мабуть, найвідомішим епізодом тому є подія з печивом «мадлен». Цей момент не є лише ностальгічною прикрасою; це філософський наріжний камінь усього роману. Пруст демонструє, як мимовільна пам’ять (пам’ять, викликана раптовим чуттєвим відчуттям — смаком або запахом) має силу відроджувати цілі пласти минулого, недоступні для звичайної хронологічної пам’яті.
Оповідач, дитина, яка болісно прагне поцілунку матері на ніч, стає чутливим фільтром, крізь який читач спостерігає за світом. Пруст перетворює біографічні деталі на універсальне дослідження природи часу: як він формує та руйнує ідентичність, і як мистецтво є єдиним засобом, здатним його зафіксувати.
Сванн у полоні: хроніка обсесивної пристрасті
Серед перших спогадів про Комбре, де проходить дитинство оповідача, Пруст вплітає окрему, майже довершену новелу, що стала культовою: «Сванн у коханні». Вона фокусується на історії Чарльза Сванна — естета, знавця мистецтва та світського лева, який закохується в Одетту де Кресі, жінку, що «не була в його смаку».
Ця частина є блискучим, майже клінічним аналізом обсесивної любові та ревнощів. Сванн, який спочатку ідеалізує Одетту, порівнюючи її з фресками Боттічеллі, згодом потрапляє у виснажливу інтелектуальну та емоційну пастку. Пруст показує, що об’єкт кохання — це переважно ілюзія, створена нашим власним бажанням, і що страждання від ревнощів є єдиним способом насправді пізнати іншу людину, хоча й через біль.
Комбре: географія душі
Структура роману в першому томі будується на протиставленні двох «Шляхів» (двох напрямків для прогулянок навколо Комбре), які символізують два аспекти соціального життя та дві можливі життєві долі:
- Шлях до Сванна: асоціюється з буржуазією, мистецтвом, коханням та болем.
- Шлях до Германтів: асоціюється з аристократією, таємничістю та суспільними ілюзіями.
Описи Комбре є справжніми пейзажами душі. Кожен будинок, кожна травинка та церковна вежа виписані з такою деталізацією, що вони стають настільки ж реальними для читача, як і для оповідача. Пруст майстерно використовує довгі, підрядні речення, щоб імітувати природний потік думки, заманюючи читача у вир сенсорних відчуттів, які лежать в основі людської свідомості.


Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Лабораторія»: https://laboratory.ua/products/u-poshukah-utrachenogo-chasu-tom-1-na-svannovu-storonu
«На Сваннову сторону» — це виклик. Це книга, яку неможливо прочитати швидко, але яка здатна змінити саме ваше сприйняття літератури і, можливо, часу. Вона є не просто початком роману; це акт творення, в якому автор, через свого оповідача, шукає та знаходить у мистецтві сенс життя, що минає. Для тих, хто готовий здійснити цю подорож, Пруст пропонує не просто розповідь, а філософське відкриття, що робить його твір вічно актуальним і беззаперечним шедевром світової літератури.
Марсель Пруст (Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust) (1871–1922) — французький письменник, один із найвизначніших літераторів ХХ століття. Найбільше відомий завдяки своїй семитомній епопеї «У пошуках утраченого часу» (À la recherche du temps perdu), що стала новаторською за формою та стилем. Пруст досліджував теми пам’яті, часу і внутрішнього світу людини. Перший том епопеї «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону» вийшов у 1913 році і отримав високу оцінку критиків. Його літературний стиль відзначався витонченими деталями та багатошаровими оповідями, які вплинули на модернізм у літературі.