У часи, коли в попкультурі знову зростає інтерес до готичного жаху, еротичного хорору та ретелінгу класики — «Дракула» повертається. І не просто як образ, а як художнє відкриття. Французький комікс-художник Жорж Бесс пропонує один із найвиразніших візуальних переосмислень культового роману Брема Стокера.
Чому саме зараз?
Здається, вампіри ніколи не виходили з моди. Але 2024–2025 роки ознаменувалися новою хвилею інтересу до них — і це вже не просто ностальгія за «Сутінками».
Вампір у сучасній культурі знову переживає трансформацію: тепер він не лише герой готичного фентезі, а ще й метафора для розмов про тілесність, сексуальність, смерть і травму. На тлі війни, пандемії, нової естетики втрат і виживання, образ безсмертного, який спокушає і руйнує, знову набуває сили.
Попкультура вже відповідає на цей запит: у кіно повертається естетика сексуалізованих монстрів (від «Ренфілда» до серіалу «Interview with the Vampire»), TikTok розганяє нову хвилю «готичної романтики», а мода — від Gucci до Mugler — знову експлуатує нічні, вампірські мотиви. Вампір — знову символ бажаного і небезпечного.
І поки Голлівуд обіцяє чергові екранізації «Дракули», французький художник Жорж Бесс уже створив щось глибше — графічний роман, що повертає нас до джерела вампірського міфу. Це не фан-арт і не стилізація — це серйозна адаптація класики, яка не просто переказує роман Брема Стокера, а говорить з читачем мовою образів, композиції, темряви й світла. Мовою нового мистецтва.
Граф, що не вмирає: класика на межі жанрів
«Послухайте їх, дітей ночі… Яку солодку музику вони створюють…»
Вперше опублікований у 1897 році, роман Брема Стокера «Дракула» заклав підвалини сучасного міфу про вампірів. Хоча сам образ кровопивці існував і раніше, саме Стокер надав йому глибини, виразного психологізму та магнетизму. Його граф — не просто чудовисько, а інтелігентна, спокуслива і трагічна постать. Це роман про еротизм і смерть, контроль і пристрасть, Схід і Захід — усе, що знову стає темами у глобальному культурному дискурсі.
«Ласкаво прошу до моєї оселі! Заходьте, благаю вас, з власної волі. Коли підете, то залишите з собою частину радості, яку принесли»
У графічному романі Жоржа Бесса «Дракула» постає знову — і тепер не лише як персонаж, а як естетичне явище. На 208 сторінках чорно-білого коміксу Бесс адаптує оригінальну епістолярну структуру роману, але робить її лінійною, динамічною, візуально гіпнотичною. Він не переписує Стокера, а переосмислює його мовою графіки.
Чорно-біла естетика жаху
Озброєний безпомилковим художнім стилем, Бесс зображає вампірський світ, у якому тіні важливіші за світло. Його палітра — лише чорне і біле, жодних сірих зон. Цей візуальний аскетизм посилює відчуття приреченості, сексуальної напруги, страху і спокуси.
Його графіка — не просто супровід тексту, а самодостатній акт мистецтва. Особливу увагу Бесс приділяє виразності облич, сценам перетворення, поглядам. У його інтерпретації граф Дракула постає як нестримна темна пристрасть — поза часом, поза мораллю.
У порівнянні з романом, графічна адаптація спрощена, але не спрощена у змісті. Вона залишає все важливе — мотивації, повороти, архетипи. Деякі сцени, як-от переливання крові, сьогодні можуть викликати посмішку — як відгомін епохи. Але загальний настрій тримає в напрузі. Автор ніжно, але сміливо переглядає акценти, глибше розкриваючи характери — зокрема, жіночі постаті в історії.
Чому «Дракула» знову резонує
Сучасна культура знову осмислює межу між життям і смертю, тілом і душею, людиною і чудовиськом. На тлі війни, кліматичних криз, політичної напруги знову актуалізуються образи вічного, хижого зла. І водночас — історії про жагу любові, свободи, пошуку себе навіть у темряві.
«Дракула не може померти. Скільки б Ван Гельсінг не пояснював ритуали перемоги над упирем — він завжди повертається»
І він справді повернувся, на сторінках коміксу Жоржа Бесса. Глибший, тривожніший, романтичніший. Такий, що заслуговує бути відкритим знову.
Для кого цей комікс?
- Для тих, хто хоче познайомитися з «Дракулою», але боїться 500 сторінок класичного роману.
- Для фанів графічного мистецтва, які цінують готику та візуальну драму.
- Для шанувальників хорору, яким набридли одноманітні історії і хочеться повернення до витоків — але без музейного пилу.
