Щоб розібратися в цьому питанні, потрібно спочатку зрозуміти, кого називають інтелектуалом. Згідно з тлумачним словником, це людина з високо розвиненим інтелектом. Саме слово «інтелектуал» прийшло з французького в 90-х роках XIX століття.
Відповідно, псевдоінтеллектуал – це той, хто хоче вважатися людиною з розвиненим інтелектом і великими знаннями, але таким не є.
Про псевдоінтелектуалів часто говорять в тих випадках, коли люди використовують знання як засіб самоствердження, особливо в інтернеті. Це може відноситися до демонстративного читання книг, висміювання «недалекого» більшинства, знущання над помилками при листуванні, недоречного використання іноземних слів. Загалом, мова йде про якийсь снобізм окремих особистостей, які агресивно доводять свою точку зору навіть тоді, коли про неї ніхто не питав.
Тут варто згадати, що інтелект може бути лише критерієм оцінки людини іншими людьми. Тобто визнати вас інтелектуалом можуть тільки навколишні, а не ви самі, з чим, очевидно, псевдоінтеллектуали не згодні.
Як розпізнати псевдоінтеллектуала
«Знає все», але формально і поверхнево
Нерідко псевдоінтеллектуали ознайомлені з темою на рівні побіжного гортання сторінки «Вікіпедії». Це допомагає їм «знати» про все на світі і впевнено ділитися своєю думкою, не маючи ні відповідної освіти, ні досвіду, а також обговорювати книги, які вони не читали, і фільми, які не дивилися.
Псевдоінтеллектуали люблять безцільно міркувати, почавши на порожньому місці і в результаті не прийшовши ні до якого висновку. Вони перескакують з теми на тему, з відсилання на відсилання, заплутують інших і плутаються самі.
Вловити зміст в цій каші з думок, цитат, термінів і концепцій складно, а то й зовсім неможливо.
Нерідко буває і таке, що людина, будучи добре обізнаною в певній сфері (наприклад, в технологіях), намагається застосовувати свої знання і досвід під час обговорення інших галузей (скажімо, медицини або мистецтва). Однак деякі речі, можливо, просто некоректно порівнювати, і для знаючої людини умовиводи псевдоінтеллектуала будуть виглядати однобокими і незграбними.
Псевдоінтеллектуала неможливо переконати
Зазвичай псевдоінтеллектуал на 100 відсотків упевнений в своїй правоті. Він не задається питанням, чи правильні його висновки, і не оцінює свої знання критично. Однак в будь-якому аргументі опонента він обов’язково матиме сумнів – наприклад, чіпляючись до точності термінів або заперечуючи формулювання.
Будь-який довод псевдоінтеллектуал буде відмітати. Те, що спростування – важливий і загальноприйнятий елемент будь-якого знання, його мало турбує. Він ігнорує одні авторитети і концепції, але обожнює інші, особливо ті, що в моді. І часто такий цінитель фентезі-літератури робить висновки тільки за екранізаціями.
Псевдоінтеллектуали взагалі люблять сипати гучними прізвищами і цитатами. Причому знайомитися безпосередньо з роботами цих людей вони не вважають за потрібне.
Не вміє зрозуміло пояснювати те, про що думає
Псевдоінтеллектуали, як було сказано вище, люблять чіплятися до визначень. Вони і самі не проти висловити свою думку так, що зрозуміти її без словника наукових термінів буде неможливо.
Для псевдоінтеллектуалів головне – зовнішня наукоосвідченість, а не внутрішній зміст. Однак вони забувають, що просте пояснення – це зовсім не ознака незнання і профанства, а як раз навпаки.
Серед фізиків і інженерів, наприклад, популярна фраза: «Якщо ти не можеш пояснити щось дитині, ти цього не розумієш».
Звертається до помилкових джерел і авторитетів
Поверховість знань не дозволяє псевдоінтеллектуалам застосовувати переконливі докази. Тому вони із задоволенням приводять приватні, нічого не значущі приклади.
Псевдоінтеллектуали нерідко (хоч і далеко не завжди) вірять у численні альтернативні теорії на кшталт нової хронології або біоенергетики.
В процесі дискусії уникає суті питання
Так як псевдоінтеллектуал не може толком нічого довести, він буде наполягати, щоб доводили йому ви. Він також може вдатися до демагогії, узагальнюючи неузагальнююче і підміняючи поняття. Будучи притиснутим до стінки аргументами, він стане ухилятися від відповіді за допомогою провокацій, сарказму, троллінгу, безапеляційних заяв.
В крайньому випадку псевдоінтеллектуали переходять на образи. А все тому, що в суперечці вони шукають не істину, а самоствердження.
Як самому не опинитися в числі псевдоінтеллектуалів
В тій чи іншій мірі майже всі люди – псевдоінтеллектуали. Не багато знайдеться тих, хто ніколи не вважав себе розумнішими за інших. Ось кілька порад, які допоможуть уникнути цієї пастки:
- Намагайтеся не сприймати опонента в суперечці як ворога. Інакше вам буде набагато важче об’єктивно ставитися до того, що він говорить.
- Не бійтеся зізнатися в тому, що ви чогось не розумієте або недостатньо розбираєтеся в темі. Не соромно не знати, соромно не вчитися.
- Підбираючи аргументи, ретельно перевіряйте джерела інформації. Це складно і нудно, але може вберегти вас від конфузу.
- Якщо ви вчитеся, не зубріть матеріал, а намагайтеся зрозуміти те, що вивчаєте, аналізуйте і шукайте причинно-наслідкові зв’язки.
