Японія завжди була країною кодів, де кожен поклін, колір чи рух віяла має значення, що сягає корінням у глибину століть. Проте найскладнішим і водночас найбільш візуально захопливим шифром є кімоно. Тетяна Вовк у своїй новій праці «88 орнаментів кімоно» (видавництво «Сафран») пропонує читачеві не просто каталог текстильного дизайну, а справжню герменевтику японського світосприйняття, закарбовану на шовку.
Більше, ніж одяг: філософія повсякденності
Для західного ока кімоно часто залишається лише екзотичним вбранням, розкішним артефактом минулого. Проте Вовк переконливо доводить: для японця орнамент — це не декорація, а маніфест. Це спосіб комунікації зі світом, богами та суспільством. Книга структурована навколо 88 символів, і це число не є випадковим — у японській культурі вісімка вважається щасливим числом, що символізує нескінченність та процвітання.
Авторка майстерно проводить нас крізь лабіринти значень. Коли ми бачимо зображення журавля, ми бачимо не просто птаха, а побажання довголіття. Коли помічаємо на тканині сосну — це гімн стійкості перед життєвими бурями. Вовк делікатно розплутує ці нитки, пояснюючи, чому певні візерунки доречні лише взимку, а інші — стають візуальним супроводом весільної церемонії.
Естетика візуального та вербального
Однією з найбільших переваг видання є його синкретичність. Кожен розділ, присвячений конкретному орнаменту, доповнюється не лише фаховим коментарем, а й поезією хайку. Це створює особливий ритм читання: ви ніби занурюєтеся в медитацію, де візуальний образ (майстерно відтворений на ілюстраціях) знаходить своє відлуння в лаконічних поетичних рядках.
Текст Тетяни Вовк позбавлений сухості академічного довідника. Це радше інтелектуальна прогулянка садами Кіото, де кожна квітка сакури чи вигин хвилі на подолі сукні стають приводом для роздумів про ефемерність буття — концепцію моно-но аваре. Видання від «Сафрану» традиційно вражає якістю поліграфії, що для книги про візуальне мистецтво є критично важливим: кольори глибокі, а деталізація дозволяє розгледіти найдрібніші нюанси традиційних технік.
Від геометрії до природи
Книга детально розбирає перехід від природних мотивів (квітів, тварин, природних явищ) до складних геометричних узорів. Авторка пояснює походження таких класичних паттернів, як асаноха (листя конопель) чи сейґайха (сині хвилі океану), що сьогодні активно використовуються у світовому дизайні, часто без усвідомлення їхньої первинної захисної функції. Вовк повертає цим знакам їхню магічну силу, нагадуючи, що колись вони слугували оберегами для дітей та воїнів.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «Сафран»: https://safranbook.com/catalog/88-ornaments-kimono/
Це рідкісний зразок видання, яке однаково впевнено почувається і на полиці науковця-сходознавця, і на кавовому столику поціновувача вишуканих арт-буків. Перед нами глибоке дослідження, яке вчить не просто дивитися на японське мистецтво, а бачити в ньому складну інтелектуальну систему, де краса і сенс є нероздільними. Ця праця стає важливим містком між українським читачем та естетичним всесвітом Сходу, нагадуючи, що культура — це тканина, яку ми продовжуємо ткати й сьогодні.
Тетяна Вовк — колекціонер кімоно. Навчалася в Київському національному університеті технологій та дизайну та в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Поєднання спеціальностей технолога текстильного виробництва та мистецтвознавиці допомагає досліджувати японські кімоно з різних точок зору. Захоплюється японськими техніками фарбування й оздоблення, орнаменталістикою та візуальною культурою.
