Чи правда, що колись жили без психологів і виростали здоровими? Спробуйте згадати, як совок вплинув на наше емоційне благополуччя на побутовому рівні. Давайте розглянемо кілька цікавих аспектів.
«Меньше знаєш, крепче спиш»
Заборона цікавитись новим, працювати над особистим розвитком. Чи дійсно краще знаходити спокій у невідомій темряві? Сучасне інфантильне суспільство свідчить про жахливі наслідки цього підходу.
«Хочеться – перехочеться»
Підміна віри в себе установкою, що твої бажання не мають значення, а прагнення до кращого – марні. Це ставить нас у роль «малих людей», які не відчувають впливу на своє оточення.
«Не трогай! Ето для гостей или на празнік»
Призив до ігнорування власної дитини на користь інших. Це виражається у зневазі до власного нащадка та надмірній увазі до чужих думок та людей.
«Смєх без причини признак дурачини»
Заборона вираження емоцій та позитивних думок призводить до загального «вгамовування голоду» нашої радості.
«Хорошего понємножко»
Чому обмежувати себе в щасті? Це сприяє втраті вміння радіти життю та цінувати кожен момент життя.
«Тіше єдєш, дальше будєш»
Страх говорити про свій успіх, аби не втратити те, що маєш.
«Б’є – значить любить»
Невиправдане виправдання сімейного насильства, яке ми успадкували від минулого.
«А що люди скажуть?»
Звернення до думок інших завжди стоїть на першому плані, породжуючи комплекс невпевненості та неповноцінності.
Ми всі несемо травми совку, і їх наслідки стають ще страшнішими, коли ми відмовляємося їх помічати. Сучасні психологічні та соціокультурні підходи допомагають зрозуміти ці травми та шукати шляхи до покращення.
