Розповідь типового американця, який переїхав у Корею. Аренс дізнається багато нового про культуру Кореї і порівнює із США, розповідаючи відразу про дві країни. Зважаючи на те, що Аренс був журналістом, це може бути серія статей Washington Post, кожна глава – стаття. Недоліком є відхилення Аренса в християнство та надмірна популяризації Hyundai. Також ви не дізнаєтесь про культуру за межами корпорації – молодіжну культуру, стару культуру, антикорупційну культуру, підприємницьку культуру, торговельну культуру робочого класу, культуру державного сектору тощо.
Варто зазначити те, що Аренс провів величезну роботу, аналізуючи та пояснюючи всі аспекти корейської культури, історії, ментальності та найважливішої культури корпоративної праці. Так як Аренс журналіст, то стиль написання надзвичайно простий у читанні з потрібною глибиною. Книга крута, рекомендую.
Френк Аренс — письменник, відомий журналіст, який пропрацював 18 років у найвидатнішій щоденній газеті столиці США Washington Post. Провів три роки у Південній Кореї, будучи одним з небагатьох керівників-іноземців у штаб-квартирі компанії Hyundai у Сеулі.
10-ть фактів про культуру Південної Кореї із книги «Людина із Сеула» Френк Аренс
- У корейців є таке поняття як «Нунча» – це щось на кшталт суміші емпатії з умінням читати між рядків.
- Вечірка-нетвокінг для корейця – справжня кара, так як ці хлопці не звикли відвідувати заходи, де навколо – натовп незнайомців.
- Непитущим складніше пробитися кар’єрними сходинками, так як корейці п’ють дико і несамовито на своїх «хвешіках».
- Корейські школярі вчаться по 15 годин на день.
- Щоб пробитися кар’єрними сходинками, корейці роблять пластичні операції.
- У Кореї проповідують конфуціанство, а це значить, що там справжній культ ієрархії.
- Корейці практично не мають відпусток.
- У Кореї вас не попросять, сидячи з вами за одним столом, передати цукор, сіль або серветки.
- У Кореї не прийнято визнавати індивідуальні заслуги людини на роботі.
- Френдлі-стиль комунікацій з підлеглими для Кореї – неприйнятний.
