Книга «Скарби України: Культурна спадщина нації» стала відповіддю на глобальний інтерес до української ідентичності в умовах повномасштабної війни, яка виконує критично важливу місію: максимально стисло і водночас всебічно представити тисячолітню історію українського мистецтва та культури. Це видання повинно бути на полиці кожного, хто прагне глибше зрозуміти або ж компетентно представити українську культуру світові.
Актуальність та місія видання
Видання народилося з потреби закордонного читача, який після 24 лютого 2022 року почав активно шукати інформацію про Україну не лише в політичному, а й у культурному контексті. Оригінал книги англійською мовою вийшов у лондонському видавництві Thames & Hudson і швидко набув визнання, задовольняючи цей раптовий інтерес.
Українське видання, у свою чергу, має подвійну місію:
- Естетична насолода та освіта для внутрішнього читача, пропонуючи огляд найяскравіших шедеврів від трипільської культури до сучасності.
- Практичний інструмент (своєрідна «шпаргалка») для українців, які вимушено або цілеспрямовано стали амбасадорами культури за кордоном. Завдяки стислості та чіткості викладу, книга дає можливість впевнено говорити про власну спадщину.
Концепція та зміст: шлях крізь епохи
Книга пропонує максимально концентровану, але водночас глибоку подорож крізь історію українського мистецтва. Вона структурована не як академічний довідник, а як доступна й динамічна презентація, що охоплює ключові періоди:
- Архаїчна спадщина: від Трипілля до скіфського золота.
- Середньовіччя: мистецтво Київської Русі та його інтеграція в європейський контекст.
- Ранній модерн: бароко, козацькі традиції та іконопис.
- Новітній час: від авангарду до реалізму та мистецтва ХХ століття.
- Сучасність: огляд актуальних мистецьких процесів.
Цей хронологічний підхід, насичений кольоровими ілюстраціями, дозволяє читачеві швидко сформувати цілісне уявлення про безперервність та унікальність української культурної традиції.
Авторський колектив: голоси експертів
Однією з найбільших переваг видання є зірковий та висококомпетентний авторський колектив, який складається з провідних українських інтелектуалів та відомого західного дослідника. Спільна робота такої команди гарантує як глибину матеріалу, так і його відповідність світовим науковим стандартам.
Така співпраця забезпечує високий рівень наукової достовірності та багатогранність поглядів.
Цю книгу можна придбати на сайті видавництва «ArtHuss»: https://www.arthuss.com.ua/shop/skarby-ukrayiny-kulturna-spadshchyna-natsiyi
«Скарби України» — це інструмент культурної дипломатії, що в найбільш стислий і переконливий спосіб доводить історичну глибину, унікальність та європейську приналежність української нації.
Для українського читача вона стане джерелом гордості та знань, а для іноземного — надійною точкою входу у світ української культури, розкриваючи справжню цінність нашої спадщини, яка наразі перебуває під загрозою знищення.
Андрій Курков — найвідоміший сучасний український письменник, автор роману «Смерть і пінгвін». Журналіст, публічний інтелектуал, чинний президент громадської організації «Український ПЕН». Закінчивши Київський інститут іноземних мов (нині Київський національний лінгвістичний університет), Андрій звернувся до журналістики, а під час військової служби працював охоронцем в’язниці в Одесі. Згодом здобув визнання як автор сценаріїв і романів; лише в Україні було продано понад 150 000 примірників «Смерті та пінгвіна», твори Андрія перекладено сорока однією мовою світу.
Андрій Пучков — архітектор, культуролог, мистецтвознавець і дослідник художньої культури. Сфера його наукових інтересів охоплює поетику античної архітектури, політичну історію Візантійської імперії, історію класичної філології в Україні у ХІХ–ХХ століттях, теорію та історію друкарства, поезію, українську драматургію та радянську архітектуру ХХ століття. Автор понад двадцять книжок і 750 публікацій на ці теми. Він також є академіком Української академії архітектури, лауреатом Державної премії України в галузі архітектури та професором кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Крістіан Раффенспергер — завідувач кафедри гуманітарних наук імені Кеннета Е. Рея у Віттенберзькому університеті, професор і завідувач кафедри історії. Його наукова робота зосереджена на інтеграції Київської Русі зокрема та Східної Європи загалом у ширший середньовічний європейський світ. Результатом цієї роботи стали такі книжки, як Reimagining Europe: Kievan Rus’ in the Medieval World and Conflict, Bargaining («Переосмислюючи Європу: Київська Русь у середньовічному світі») та Kinship Networks in Medieval Eastern Europe («Конфлікти, торгівля та родинні зв’язки у середньовічній Східній Європі»), а також багато інших книжок і статей.
Діана Клочко — видатна мистецтвознавиця, авторка книжки «65 українських шедеврів. Визнані й неявні». Народилася в селі Козин Рівненської області, навчалася в Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури (НАОМА) в Києві. Працювала на різних викладацьких посадах, а також кореспонденткою і редакторкою, входила до складу журі низки конкурсів; разом із колегою заснувала у 2011 році перекладацьку премію Metaphora. Надає фахові консультації мистецьким видавництвам і читає публічні лекції з історії мистецтва з 2011 року, а також є кураторкою виставок і співзасновницею платформи Української візуальної книги. Членкиня Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків AICA (ЮНЕСКО) та громадської організації «Український ПЕН».
Максим Яременко — професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». Головний редактор журналу «Київська академія» та старший науковий співробітник Національного музею історії України. Його сфера наукових інтересів — ранньомодерна та модерна історія церкви, а також історія релігійної культури, грамотності та освіти. Його нещодавню книжку — «Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті» — опубліковано українською мовою в 2017 році.
Аліса Ложкіна — незалежна арт-критикиня та кураторка з Києва, наразі мешкає у США. З 2013 по 2017 рік працювала заступницею директора та головною кураторкою Мистецького арсеналу, найбільшого музейно-виставкового комплексу України. З 2010 по 2016 рік працювала головною редакторкою провідного українського журналу про мистецтво ART UKRAINE. Була кураторкою численних мистецьких проєктів в Україні та за кордоном, а також написала кілька книжок, зокрема «Перманентна революція: Мистецтво України ХХ – поч. ХХІ ст.», яку було опубліковано українською мовою в 2019 році та перекладено англійською і французькою мовами.
Мирослава Марія Мудрак — почесна професорка історії мистецтв Університету штату Огайо та членкиня Національної академії мистецтв України, спеціалізується на східноєвропейському, українському та російському модерністському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ століть. Каталог її виставки «Інсценізація українського авангарду 1910–1920-х років» було відзначено премією Альфреда Г. Барра-молодшого 2016 року, а нещодавню публікацію Мудрак про провідного українського графічного дизайнера-модерніста «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду» (2020) було перекладено багатьма мовами світу.
Олександр Соловйов — відомий мистецтвознавець і куратор. Закінчив Київський державний художній інститут, а потім аспірантуру Інституту мистецтвознавства Національної академії наук України. Був куратором і керівником низки відомих проєктів та виставок, зорема в PinchukArtCentre. У 2015 році був куратором і членом журі виставки-конкурсу молодих українських і британських художників UK/RAINE, яка проходила в лондонській галереї Saatchi; у 2003, 2007 та 2013 роках був куратором українського павільйону на Венеціанській бієнале. Пише статті для низки мистецьких видань, переважно на теми, пов’язані з сучасним українським мистецтвом.
Вікторія Бурлака — мистецтвознавиця та кураторка, що спеціалізується на сучасному мистецтві в Україні. Живе і працює в Києві, з 2002 року — наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. У 2007–2012 рр. була кураторкою Малої галереї Мистецького арсеналу, у 2009–2013 рр. працювала кураторкою і власницею «Галереї на Інститутській» у Києві, а з 2014 року курує експериментальний освітній проєкт «Школа сучасного мистецтва». Авторка кількох книжок і статей, зокрема «Історія образу: Мистецтво 2000-х» (2011) та «Постмедійна оптика: Українська версія» (2019).
