Останнім часом, заходячи в соцмережі я ловила себе на думці: що саме спонукає заходити на свій аккаунт чи переглядати новини дня: цікавість, чи просто звичка?!

Зазвичай переважає цікавість. Цікаво є спостерігати за оновленнями стрічки, яка постійно показує щось нове. В основному це вся інформація із вподобаних мною сторінок і всі новини моїх друзів.

Передивляючи стрічку, інколи щось цікаве вподобаю, інколи поширюю, щось коментую, а часом просто спостерігаю за людьми.

Зауважила одну важливу річ: переглядаючи новини на різних сайтах, складається враження що людям бракує уваги і кожен намагається демонструвати це у свій спосіб.Особливо це зауважується серед молодих сімей, які постійно “годують” відвідувачів своїх сторінок новими подіями свого сімейного життя.

Переглядаючи фотографії, милуєшся красивими обличчями і гарним виглядом чоловіків, жінок і їхніх дітей. Судячи з фото – сім”я щаслива, бо всі красиві і усміхнені. Одні світлини спільні,інші по-окремо,потім діти… і так безліч різних світлин, починаючи від весілля, закінчуюючи народженням дітей і далі все поетапно – щасливе сімейне життя… Здається, ніби “все так, як і в усіх”)).

Ясна річ, це особиста справа кожного зокрема і кожен має на це право, дозволяючи собі таку можливість “не відставати від інших”. Але! Мало хто з молодих батьків задає собі запитання: а чому ми з жінкою сваримося? Чому наші діти часто хворіють? Чому в нашій родині постійно непорозуміння, сварки і всілякі негаразди. А дивишся на фотографії – ідеальна сім”я… і ніхто не здогадується, яка насправді реальність криється за щасливими спільними світлинами…

Здається, люди втратили відчуття цінності своїх найближчих і найрідніших людей. Молоді сім”ї виставляють фотографії своїх малесеньких діток, які щойно народились, які є абсолютно незахищені і які в соцмережах стають з перших годин життя жертвами коментарів, привітань, відгуків, побажань і всього іншого. Молоді батьки не задумовуючись про наслідки, виставляють своє найцінніше що у них є для “загального публічного сканеру” тішучись тим, скільки людей вподобало і переглянуло сторінку. Опісля, ціла стрічка світлин з особливими і я б навіть сказала сакраментальними для сім”ї моментами: купання, пеленання, сну, дитячих емоцій і т.д… Виникає питання: для чого це все виставляти? Ті, які є родичами, друзями, близькими знайомими, можуть дійсно порадіти за щасливу сім’ю (і то не всі), а решта користувачів соцмереж, які немають абсолютно ніякого відношення до сім’ї і які часто активно “напрошуються” в друзі або й вільно переглядають те що їм потрібно, і зі “своїми” намірами й поглядами сканують маленьких беззахисних дітей… А потім батьки біжать до священика: Отче помоліться над моєю дитиною бо вона неспокійно спить, бо весь час плаче, бо хворіє не раз без певної на те причини… І нікому ніколи не спадає на думку, що частіше виною таких негараздів у сім”ї, стають такі безглузді і часом несвідомі помилки батьків.

Варто задуматись над тим і задати собі питання: чи справді ми щасливі, чи просто вдаємо з себе щасливих задля оцінки загалу, привертаючи тим самим до себе увагу інших. Адже про щастя не кричать, його зберігають в тиші.

P.S. Не маю наміру нікого образити, кожен має право виставляти те що хоче. Головне не втрачати відчуття міри в цьому і просто відчувати в сімейній тиші, моменти свого щастя.🙂

Автор: Олеся Терента

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Загрузка...