Делегації із 27 регіонів, на чолі із губернаторами штурмують нещасну Говерлу з двох боків, остаточно витоптуючи залишки унікальної флори, яка не загинула після масового трагічного сходження того ж таки Ющенка у 2005. І якщо можна припустити, що сам Ющенко щороку рветься на найвищу точку України цілком щиро, то решта 9 тисяч 999 прийшли туди здебільшого з більш прагматичних міркувань – хтось на Говерлі шукав нові сходження у своїй кар’єрі, хтось «відбував номер», а хтось просто хотів побути у сяйві політичних зірок. Саме у цьому сенс новітньої української політики. Якщо раніше політики будували міфи для виборців, то сьогодні вже один для одного.
Український політикум тотально інфантильний. Он В.Литвин, у товаристві вже публічного політичного партнера П.Порошенка, із неприхованим моральним задоволенням мучив вим’я порошенківських корів, згадуючи своє босоноге дитинство. В.Янукович із батьківською гордістю правив інтерв’ю Фактам щодо особистого життя членів своєї родини, вставляючи туди фразеологізми та літературні пасажі з хрестоматій по зарубіжній літературі за 8 клас.
До речі, ви помітили якою алегоричною стала друкована мова наших політиків!? Настільки алегоричною, що інколи складається враження, що їх літературні … координатори (відомі богемній тусовці як затяті гумористи) дуже вишукано глузують зі свїїх патронів. З авторськими публікаціями почали виступати Ющенко, Янукович, Кличко та інш. І цим не можна не пишатися. Шкода, що після першої ж спроби свою публіцистичну діяльність припинив В.Литвин, застуканий на гарячому вітчизняними буквоїдами. І головна його провина не в тому, що хід його думок співпадав із думками іншої людини, а в тому, що він не залучив до співпраці українських акул пера. Як це зараз роблять інші політики.
А хіба чимось іншим, окрім інфантилізму можна назвати фото а ля натурель і дитяче за безпосередністю інтерв’ю В.Семенюк про особливості її соціал-капіталістичного буття у другому шлюбі?
А чим як не інфантилізмом можна назвати перманентні підшпилювання Балоги та його спікерів щодо Тимошенко. Слід віддати належне – обрана тактика є надзвичайно ефективною. Врешті-решт терпіння колись має урватися і хтось із оточення Прем’єра спробує дати йому ляпаса. Не виключаю, що і сама Юлія Володимирівна.
Можливо ви скажете, що в Україні є один прагматичний політик, який не страждає на інфантилізм? Але і тут я з вами не погоджуся. У своєму прагненні бачити ворога Ю.Тимошенко перетворила інфантилізм на такий собі СТИЛЬ, з великої літери. Вона інфантильно виштовхує Семенюк, інфантильно закриває очі на бєспрєдєл команди Губського, і так же інфантильно вона зміцнюватиме свою політичну силу за рахунок нинішніх союзників із НУНС.
Після цього розумієш, що Ющенко, в оточенні хорової капели Івано-франківського цементного заводу і фольклорного ансамблю «Черлені пацьорки» на Говерлі – найбільш безпечний вид політичного інфантилізму. Проблема в тому, щоби інфантилізм політичний не перетворився на інфантилізм державний. Після цього можна сміливо ставити крапку на державному суверенітеті України, річницю якого відзначають сьогодні на Говерлі паломники, звезені з усієї України.