
У численних дискусіях зі своїми друзями журналістами ми постійно піднімали питання щодо можливості перетворення партії «Єдиний Центр» в масштабний публічний, ідеологічний проект, щодо приходу до її лав відомих харизматичних політиків. Зокрема, ці творчі люди, які щодня, протягом 10-15 років спостерігають політичний тераріум, до хрипоти сперечалися щодо того коли в нову партію влади прийде А.Яценюк, яку конкуренцію йому там складатиме Р.Богатирьова, яку ідеологічну лінію вибудовуватимуть політтехнологи, що стали авторами залучення до ЄЦ напівмертвих партій з минулою славою.
Я відчував, що у цій дискусії втрачаю зв’язок із реальністю, контакт зі своїми колегами. Адже не розумів, до чого тут ідеологія, навіщо Яценюку ЄЦ, а головне навіщо Балозі Яценюк?!
Мої сумніви остаточно розвіяли політики, які готові відверто розмовляти в кулуарах, не відчуваючи на собі приціли відеокамер та погляди кураторів-десятників, «володарів карток». Справді, час ідеологічних партій ще не прийшов (давно минув – кому як подобається). Наш політикум просто не розуміє, що таке ідеологія та навіщо вона потрібна у час політичного прагматизму. Протягом 15 років українські політики та політтехнологи привчили виборця до інерційної напівтваринної реакції на примітивні подразники — хліб та видовища. Маленькі українці досі вірять та шукають вождів, або банально обмінюють свої голоси на певні дивіденди (чи то реально матеріальні, чи гіпотетичні).
За таких вхідних умовах, навіщо партії влади, партії адміністративного тиску потрібні харизматичні особистості?! Не факт, що вони будуть діяти у коридорі, встановленому навіть не Президентом, а його одіозним Головою Секретаріату. До того ж, кожен із них, намагатиметься завести у прохідну частину списку «своїх», також деякою мірою перспективних і харизматичних політиків. В умовах адміністративного розвитку партії, такі ризики є не виправданими.
Технологи, які працюють із групою впливу Балоги, обрали досить простий (я б навіть сказав - банальний), але вкрай ефективний шлях розвитку — ставка робиться ВИКЛЮЧНО на адмінресурс. За весь час постмайданної України, значення адмінресурсу було серйозним чином нівельовано. Сьогодні є всі шанси реанімувати його на рівень України епохи пізнього Кучми. Принаймні з точки зору електоральної доцільності. І у цьому — заслуга виключно В.Балоги, який став уособленням адмінресурсу, майже міфічною по своїй деструктивній сутності особистістю.
Тож хто має очолити новітню партію влади, яка розбудовуватиметься виключно за принципом використання адміністративного ресурсу?! Який лідер політичної сили має знайти аргументи не тільки для губернаторів, що призначаються Президентом, але і для кожного голови районної адміністрації? Це ж риторичне запитання! Балога — саме той, хто приведе для майбутньої широкої коаліції 4-8% дисциплінованого електорату партії влади. ЄЦ – партія Балоги, завжди була і буде. Рівно на одні вибори…





