ЧАТ
Ірен Роздобудько:
29 июля 2008
«Не люблю позу «невизнаного генія»
Дорогі всі. хто сьогодні поставив запитання!
Дякую і вибачте. якщо раптом вас розчарувала чи образила. ))
З повагою -- Ірен
Ваша вже знаменита вишивка бісером - дуже тонка і з добрим смаком - вимагає купу часу; навряд чи його у Вас надлишок, але ви той час знаходите. Значить, це для Вас важливо. А чи нема ще тут елементу символічності: алюзіі до "Гри в бісер" чи взагалі - "пришити, щоб не метати..." ? ;)
Швидше це: пришити. щоб не метати! Це мені більше подобається )
Боже збав ! Виключно цікавлюсь смаком та мисецькими вподобаннями .
Люблю: Леграна, Висоцького, Бйорк, Моцарта,
Окуджаву, Доліну, Богомолцець.
Щодо пісні -- це пісня "Про Ліліт" Ігоря Жука.
Дякую за запитання.
Можна і без імені Але хоча б одну дві пісні може й здогадаємось,,,
Знущаєтесь? :)) А інших запитань не буде?...
Пані Ірен скажіть будь-ласка чи плануєте ви надалі продовжувати писати для дітей?
Так!
Скажите, когда мы сможем увидеть Вашу новую книгу и что это будет за книга? Я жду с нетерпением
Дякую. я вже відповіла. Сама чекаю.
Пані Ірено, добрий день! Скажіть будь-ласка, якого жанру не вистачає в сучасній українській літературі? Попри "а-ба-бу-га-ла-ма-гу", кажуть, дитячик авторів і книжок замало..
Я думаю. що не вистачає нормальних літературно-художніх творів в класичному розумінні.
Як, скажімо, твори Луї де Берн"єра. Дуже раджу почитати!
Будь ласка, Ваше ставлення до Авторськоі пісні та хто з Бардів Вам до вподоби ? Дякую,
Я люблю слухати гітару, пісні і все, що з цим пов"язане. Я дуже погано. але вивчила три акорди.
Валентине, а можна я не називатиму імен? Ок?
Пані Ірен, скажіть будь ласка, як Ви вважаєте,чи реально зараз в Україні займаючись письменницькою справою, заробляти на життя?
Певно, поки що ні. Але ми до того наближаємось. Варто лише дожити )))
Вопрос по-поводу личной независимости. Как можно сочетать вашу активную творческую деятельность с независимостью? Ведь все мы от кого-то зависимы (например, от семьи - нельзя же на всех наплевать и делать все что захочется)
Ні, плювати на родину і взагалі ні на кого не можна. Але обов"язково треба мати в собі ту теріторію. яка належить лише Вам. А ще для мене незалежність -- це право завжди бути такою, яка ти є. Завжди. У всіх ситуаціях.
Пані, Ірен! Скажіть, будь-ласка, зараз письменники, які почали писати сценарії і досить тісно співпрацювати з кіно взагалі, інколи забувають про те, що раніше писали не в форматі кіносценаріїв, а в простих літературних жанрах. Тобто такі письменники вичерпують себе як письменники, повністю переходячи в галузь кіно. Чи не може трапитися такого і з Вами?
Я обожнюю кіно! Я мрію зробити хоча б один гідний фільм. А це довга і важка дорога. Тому, якщо я і піду в кіно з головою -- це буде чесно. А щодо "вичерпаюсь"... Не знаю. це дивно, адже є речі невичерпні. Якщо ти не імітуєш життя...
Чи ще пишуться вірші, чи поетичність Вашої прози вже їх сублімувала? :)
Вірші не пишу давно. Хоча і тих, що є -- не соромлюсь. Я вважаю поезію набагато вищою цариною, ніж проза. Вона займає більше душі. А я ще хочу трохи пожити.
Пані Ірино, коли ми побачимо Ваші фільми на екранах?
"Гудзик" вже був. Кажуть продюсери. що решта вийде наприкінці цього року. сама чекаю.
Кіно -- справа довга.
Коли вийде і про що буде нова книжка?
Книга вийде в кінці літа до Львівського форуму видавців... Важко сказати. про що вона. Про життя і смерть, про марнославство і кіно, про любов, яка складається за дві хвилини. Книга називається "Дві хвилини правди"
Вам не кажется, что Ваша проза слегка "дешева", больше напоминает Троещинский рынок в литературном плане?
А навіщо ви ходите на цей "Троєщинський ринок"? Я вас силою туди не заводжу. Раджу ходити на Хрещатик -- до "Луї Вітон".
Чим ви самі себе здивували останнім часом?
Вчорашнім вчинком... ))) А взагалі я часто сама себе дивую собою, бо є імпульсивною.
І ще питання навздогін. Скоро екранізуватимуть ваш другйи роман "Зівялі квіти викидають". До речі, сюжет там досить кінематографічний. Що буде додано, а що - відхилено у фільмі? І розкажіть, будь ласка, більше про сюжет роману: це реальна історія - маю на увазі двох старих актрис - чи якщо вона вигадувалася, то на основі чого?
З "Квітами" буде супер-протилежна історія, ніж з "Гудзиком". тобто якщо історія "Гудзика" втричі скорочена, то "Квіти в чотири рази розширені". З нетерпінням сама чекаю на фільм. Мені здається, він буде досить непоганим.
Фільм Гудзик, створений за вашим твором, засмутив глядачів тим, що не зовсім відповідав сюжету книги та й зйомки могли бути кращими. Яку реакцію викликав у Вас фільм, після того, як Ви його побачили вперше? І чи дозволялося Вам утручатися в процес під час зйомок?
Ви знаєте. він не "всіх" засмутив. А тих. хто книжку читав. Розумієте, якщо ти хочеш "купити лімузин -- спочатку купи роліки". Режисерам і сценаристам треба з чогось починати, вчитися і, зрештою. дійти до свого "великого" кіно. Якби я стала в позу і відмовилась переробити сюжет -- не було б нічого і далі. Я взагалі не люблю позу "невизнаного генія".
Ирен, какие жизненные перипетии могут заставить вас отказаться от творчества, от написания книг и сценариев?
Не знаю. Певно, що відсутність мізків. але можу сказати, що "вибиває з колії" -- хвороби близьких мені людей.
Цікаво: мені дісталося дванадцяте запитання... У романі "Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних для життя" Ви зустріли Технолога. То - досить переконлива зустріч, по-Булгаковськи достовірна. І дуже символічна: добрий Творець, дбаючи про досконалість створеного ним світу, кінець кінцем опиняється в божевільні. Що це для Вас? - глуха безнадія ситуації, чи спроба втовкмачити, що ми є не просто результатом Творіння, "вінцем", а його складовою, до певної міри інтелектуальним інструментом, який мусить ділити з Технологом відповідальність за результат?
Я тобі окремо відповім, добре?
А взагалі дуже багато людей, прочитавше це, звинуватили мене в "запереченні воскресіння Хрестового". Це було страшно. І не правильно. я не це мала на увазі... )))
Ирэн, сейчас Вы активно работаете в кино: узнали все его "подводные камни" и "болезни роста". Как Вы считете, правильным ли образом развивается наш кинематограф и чтобы Вы изменили в этом процессе? Чего ему не хватает? Чего уже и так слишком много?
И еще один вопрос. Вы попробовали на вкус "хлеб" и журналиста, и писателя, и киносценариста. Какой "хлеб" вкуснее и на какой проще заработать?
Спасибо! И отдельное спасибо за Ваше творчество!
И еще один вопрос. Вы попробовали на вкус "хлеб" и журналиста, и писателя, и киносценариста. Какой "хлеб" вкуснее и на какой проще заработать?
Спасибо! И отдельное спасибо за Ваше творчество!
Дуже серйозне запитання. Я не впевнена, що відповім компетентно. Зараз кінематограф шалено розвивається. Не вистачає гарних і незвичайних сценаріїв -- ви ж бачити6 головним чином експлуатують образ "Попелюшки", що шукає принца на лімузіні. Даді цього чомучь не йде.
Мені завжди чомусь доводилося здобувати свій хліб якоюсь ненормальною працею. Чому -- не знаю. Тому , для мене легкого хліба не буде, певно, ще довго. А я і не хочу, бо тоді він не буде так смакувати.
Здравствуйте, дорогая Ирен!
В моей семье читают Ваши книги и с нетерпением ждут новых, с волнением посмотрели фильм "Пуговица" и не разочарованы, хотя, безусловно, роман глубже. Ждем новых фильмов, знаем, что работа над ними идет. Желаем, чтобы вдохновение Ваше не угасало!
Вопрос: Писатели, как ни странно, :-) тоже люди, где-то живут, что-то едят, ходят в магазины, ездят в маршрутках и метро.
Вас уже узнают на телеэкране, в прессе, видя Ваши фотографии.
А как в простой каждодневной жизни? Ваши соседи? Попутчики? Кассир в супермаркете? Были ли у вас "случайные встречи" с вашими читателями, а не на автограф-сессиях? И хотели бы вы, чтобы Вас узнавали, как киноактеров, или вы предпочитаете жить незаметно?
Радости, здоровья, достатка, вдохновения! Пусть мечты сбываются!
В моей семье читают Ваши книги и с нетерпением ждут новых, с волнением посмотрели фильм "Пуговица" и не разочарованы, хотя, безусловно, роман глубже. Ждем новых фильмов, знаем, что работа над ними идет. Желаем, чтобы вдохновение Ваше не угасало!
Вопрос: Писатели, как ни странно, :-) тоже люди, где-то живут, что-то едят, ходят в магазины, ездят в маршрутках и метро.
Вас уже узнают на телеэкране, в прессе, видя Ваши фотографии.
А как в простой каждодневной жизни? Ваши соседи? Попутчики? Кассир в супермаркете? Были ли у вас "случайные встречи" с вашими читателями, а не на автограф-сессиях? И хотели бы вы, чтобы Вас узнавали, как киноактеров, или вы предпочитаете жить незаметно?
Радости, здоровья, достатка, вдохновения! Пусть мечты сбываются!
Дякую вам дуже.
Я не хочу аби мене впізнавали -- хіба це добре? Це ілюзія слави.
А хороші люди підходили. Мені це завжди приємно.
Я живу дуже далеко від центру. У мене купа сусідів, але я їх майже не знаю, бо приходжу додому пізно. А коли мию підлогу в коридорі -- вони не виходять. Все як у всіх. Хоча часом трапляються дива, про які намагаюсь писати.
Прочитал в газете, что по Гудзику есть фильм. Когда его покажут и где? В кино или по телеку? Не хотели бы сами сыграть Лику?
Ліку?! Дякую. Сприймаю це за величезний комплімент, бо дівчинці там років 20)))
Прочитал Олениум и удивился - вы, оказывается это можете. Так почему вы не пишете фейлетоны и сатирические романы? Что вы удовляете лишь сопливых глянцевых девиц с их ахами и охами, любовью к таинственным историям. Пишите серьезную литературу для умных мужчин. Или слабо?
У мене сьогодні досить "хуліганській" настрій. На Вашу останню репліку. уявила, як я сідаю за стіл в ковбойському пабі і простягаю руку для армреслінгу )) може і не слабо...) побачимо.
Дякую!
У меня к вас море вопросов, но как-то неудобно вываливать их на вас - вы же такая хрупкая, еще устанете! Я под впечатлеием пани Иголочки - прочитала Амулет Паскаля.
Кто (или что) подсказал вам сюжет?
Кто являлся прототипом Паскаля - сам великий Паскаль или кто-то другой? А, может, Паскаль - это Вы?
Попаадали ли вы в ситуации, подобные описанной, шде вас бы ждали неизвестные люди, страшные приключения, душевные коллизии?
Как вы выходите из депрессивных состояний? Я почему-то думаю, что после написания таких сложных романов вы должны очень уставать. Например, как Сара Бернар после спектакля иногда часами не могла встать с постели...
Простите если много вопросов. Но если бы ку вас был белый лимузин, куда и с кем вы бы хотели на нем поехать?
Кто (или что) подсказал вам сюжет?
Кто являлся прототипом Паскаля - сам великий Паскаль или кто-то другой? А, может, Паскаль - это Вы?
Попаадали ли вы в ситуации, подобные описанной, шде вас бы ждали неизвестные люди, страшные приключения, душевные коллизии?
Как вы выходите из депрессивных состояний? Я почему-то думаю, что после написания таких сложных романов вы должны очень уставать. Например, как Сара Бернар после спектакля иногда часами не могла встать с постели...
Простите если много вопросов. Но если бы ку вас был белый лимузин, куда и с кем вы бы хотели на нем поехать?
Почну швидко з кінця:
1. На лімузіні я б поїхала в Сербію. З ким? Дорогі мої люди, дозвольте про це не говорити в ефірі? Я не шоу-зірка аби про це говорити.
В анонсі і "Амулета" написане, що я НЕ ЗНАЮ, хто такий мсье Паскаль. Сюжети я не вигадую -- вони надходять і хочуть бути такими, якими є. І герої так само -- просто хочуть жити через мене.
У мене в житті було багато різних пригод. Різних і навіть небезпечних.
Тут стільки питань -- краще приходьте в цей четвер в книгареньку на Пушкінській, 22 в 18-30 -- там у мене буде вечір. Поговоримо.
Привет!
Случайно увидел у своей девушки Гудзик и прочитал его - по диагонали, быстренько. А тут смотрю - можно задать вопрос. У меня такой:
сколькло у вас любовников и смогли бы ли сами помчаться за любимым стариком, как у вас в романе, на какую-то долбаную гору в долбаном Закарпатье? Только честно.
Случайно увидел у своей девушки Гудзик и прочитал его - по диагонали, быстренько. А тут смотрю - можно задать вопрос. У меня такой:
сколькло у вас любовников и смогли бы ли сами помчаться за любимым стариком, как у вас в романе, на какую-то долбаную гору в долбаном Закарпатье? Только честно.
А ваша дівчина що про це каже?
Спитайтеся в неї, гадаю вам вона відповість чесно в більш інтимній обстановці, ніж зараз я, сидючи за компом і напружуючи мізки, згадуючи скільки у мене коханців...))))
Есть ли у вас враги? Что нужно вам сделать, чтобы вы решились на месть?
Я не знаю. У мене немає часу думати про ворогів -- нехай, якщо їм так треба -- про мене думають вони і дай їм Боже здоров"я в цій нелегкій справі "ворогувати" зі мною. Чесно кажучи, це не легко, бо я до всіх людей одразу ставлюсь добре і мені краще помилитися, ніж подумати про людину щось погане.
Здравствуйте, самая любимая моя писательница! Знаете ли вы, что изменили если не мою жизнь (а после ваших книг я стала больше думать и выгнала мужа), но имя точно. Я всем представляюсь как Эдит Береш из ваших зівялих квітів. Мне кажется в ней ві описали себя. В скольких героинях можно угадать ваши черты, вводите ли вы в романы сюжеты из своей жизни?
Господи, мені шкожда вашого чоловіка. Я в цьому не винна! До речі, в моїх книжках немає нічого автобіографічного, крім як у книзі "Переформулювання" -- але і там немає ніяких особистих "родзинок". Але вся книга в цілому -- це я.
Ирэн, слыхала, что за полгода по вашим сценариям снято 4 фильма. Прада ли это ?
Если "да", то вас нужно занести в Книгу рекордов Гиннесса, а уж Украины и подавно...
Если "да", то вас нужно занести в Книгу рекордов Гиннесса, а уж Украины и подавно...
Так, це правда. Фільми почали зніматися один за одним навесні -- і ось тепер я збираю "врожай" -- щотижня по новому диску. "Гудзик" вже показували. На черзі "Таємничий острів", "Три долі" (за книгою "Зів"ялі квіти викидають") і маленький серіальчик "Почати з початку! Марта". Далі буде...
Почему Ирен? А не Ирина? Какого происхождения Ваше имя. Спасибо!
Мене так назвали батьки на честь Ірен Форсайт з "Саги про Форсайтів" -- коли я народилася, вони якраз були захоплені цією героїнею -- особливо батько. Потім вона сподобалась і мені з одним "але" -- вона досить сумно закінчила своє життя. Сподіваюсь, мене це не стосується...
У романі "Дванадцять..." - для мене найвражаючий епізод - спілкування з душевно хворими людьми, простіше - божевільними. А чи Ви мали насправді досвід спілкування з такими людьми?
На жаль, так. У мене в хаті є дві чудові картини, намальовані хворою і дуже талановитою дівчинкою. А взагалі питання нормальності і НЕ-нормальності досить складне. Часом, коли я їду в транспорті і чую розмови людей -- думаю, чи вони нормальні. Або коли дивлюсь новини по телевізору, або серіали... Я і сама не вважаю себе нормальною в якомусь сенсі, бо можу розплакатись, якщо побачу, скажімо, їжачка в траві, можу з ним говорити... А хтось думає: ось стоїть ненормальна людина.
Ірен, мені відомо, що в житті вам доводилося перебувати на різних посадах, переживати різні ситуації - не завжди приємні. Тому хотілося б дізнатися, що ж попри все для вас залишається найціннішим у житті. Назвіть хоча б три речі.
Дякую!
Дякую!
Віра, Незалежність (особиста), Любов
ПРАВИЛА ЧАТА:
1. В чате запрещен мат, оскорбления посетителей, гостей чата и администрации.
2. Запрещены любые высказывания, нарушающее действующее законодательство Украины, призывы к сепаратизму, массовым беспорядкам и прочим неправомерным действиям.
3. Запрещенны сообщения рекламного характера, выраженные в любой форме.
4. Не использовать при написании CAPS LOCK.
5. В случае, если вы не придерживаетесь правил чата, вас немедленно отключат.
